10 снів аромасвічок

Підрозділ 6: Відлуння минулого: незакінчені справи

Після потужного противостояння своїм страхам,  Марта і Ель опинилися в просторій залі, де відлуння минулого розносилось навколо, наче легкий вітерець.

Там звучали голоси - мов тіні, що кликали її розібратись незакінченими справами.  

В одному кутку стояла стара дерев'яна лавка,  де колись вона з кимось сперечалася, в в іншому - квітучий сад, де залишилася невисловлена подяка. Кожен куточок світу наповнювався спогадами, які потрібно було зрозуміти і прийняти.

Марта розуміла: не можна будувати майбутнє, не розібравшись із минулим.

-  Ці голоси - це твоє серце, - сказав Ель. - Вони хочуть, щоб ти почула і відпустила. 

З кожним прийнятим спогадом кімната ставала світлішою і теплішою.

Марта відчувала, що це важкий, але необхідний шлях. 

- Дякую тобі за те, що не відпускаєш мене, - прошепотіла вона Елю.

 Він лише ніжно посміхнувся у відповідь.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше