10 снів аромасвічок
Підрозділ 4: Лабіринт забутих обіцянок
Марта і Ель спустилась у вузький коридор, який виглядав, як лабіринт із сотень дверей. Кожні двері - це спогад, невиконана обіцянка, нерозказане слово.
- Тут зберігаються всі ті моменти, які ми хотіли забути, - сказав Ель, дивлячись на тіні, що рухалась поруч.
Марта підійшла до першої двері і відкрила її. За нею з'явився образ: вона в дитинстві обіцяла матері, що ніколи не підведе, але в її очах відчувався сум - бо іноді страх і сумніви все ж таки брали верх.
Наступні двері відкривали сцену з юності, де вона відмовилась від зустрічі з близькою людиною через непорозуміння і гордість.
Лабіринт змінювався, показуючи все нові й нові моменти, які кликали до примирення.
- Чи можеш ти пробачити себе? - спитав тихо Ель.
- Це найскладніше, - відповіла Марта. - Але я хочу спробувати.
Двері почали закривати за нею, але на останню мить з'явилась світла постать - це була вона сама, але без страху, з відкритим серцем.
- Ти не одна, - сказала ця постать. - І ти гідна щастя.
Марта відчула, як у грудях розплавляється лід, а поруч Ель тихо взяв її за руку.
#5130 в Фентезі
#9914 в Любовні романи
#291 в Любовна фантастика
Відредаговано: 08.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
