10 снів аромасвічок
Підрозділ 3: Голоси, що ламають тишу
Після зникнення дзеркал Марта і Ель опинилися в просторій залі, де повітря було густим від невимовлених слів. Здавалося сама тиша говорила, але ніхто не слухав.
Раптом голос, знайомий та одночасно чужий, пролунав у темряві:
- Чому ти досі не прийняла мене?
Це був голос хлопця - того, кого Марта колись любила, але з ким розійшлась через нерозуміння і страх.
Він з'явився у вигляді тіні, що плавно рухалась по залі, то зникаючи, то знову набираючи форми.
Марта відчула, як в грудях розгорається вогонь - біль, провина,ностальгія. Вона хотіла щось відповісти, але слова губилися.
Ель, тримаючи її за руку, промов тихо:
- Це твоя рана, і вона може зажити лише, якщо ти зможеш говорити з тим, хто їй завдав.
Хлопець підійшов ближче, і Марта, нарешті, зібравши всю сміливість, сказала:
- Я боялася. Боялася втратити тебе. Боялася показати, хто я насправді.
Тінь посміхнулася і зникла, залишивши по собі відчуття миру.
Марта відчула, що це не кінець, а початок - шлях до зцілення і справжнього кохання.
#5113 в Фентезі
#9986 в Любовні романи
#295 в Любовна фантастика
Відредаговано: 08.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
