Після офіційного відкриття Підводного тижня кар'єри Марта була запрошена на так званий "панцирний нетворкінг" - зібрання, де краби обмінювалися контактами, інсайтами і, звісно, налаштовували підводний пінг-понг.
Марта ще не зовсім розуміла, як пінг-понг можна грати у воді, але панцирні правила - це особлива штука. Замість звичайного м'яча - маленький морський їжак, який "стріляв" голками, якщо гравець промахувався.
Першим партнером Марти став Барні - той самий краб-HR, який, схоже, був фахівцем не лише у роботі, а й розіграші. Він пояснив правила, але постійно жартував, що єдина перемога - це втекти з гри цілим і не пошкодити панцир.
Під час гри Марта встигла познайомитись із кількома "цікавими" морськими мешканцями:
Рибою-аналітиком, що весь час носила окуляри і робила нотатки у блокнотці з водоростей. Вона намагалася знайти сенс у корпоративній політиці крабів.
Кальмаром-креатором, який малював на морському дні графіті і зображеннями ділових зустрічей і понеділків, які не настануть.
Старим морським коником, що розповідав історію про те, як колись у підводній імперії не було жодного понеділка - і всі були щасливі.
Під час чергового обміну "контактами" Барні несподівано запитав:
- А ти яка? Скоріше мегабітна або та, що боїться планктону?
Марта задумалась і відповіла:
- Думаю, я швидше та, що спробує надірвати панцир, щоб зрозуміти, що всередині. І, може, з'їсть кілька водоростей, якщо вони найсмачні.
У відповідь Барні розсміявся і сказав:
- Ось це я розумію! Лише ті, хто не боїться забруднити лапки, йдуть далеко.
Гра в пінг-понг продовжувалась, і в якийсь момент Марта зрозуміла, що панцирний нетворкінг - це не лише про кар'єру, а ще й про дружбу, несподівані пригоди, і, звісно, про те, що навіть у світі підводних бюрократів завжди є місце для веселощів.