Валерія. Понеділок (31.08.15).
Вранці я прокинулась зовсім втомленою ніби всю ніч до ранку гуляла. Ще й сьогодні для мене був дуже важкий і складний день. І до того ж, ще й мій третій квартальний звіт, який я роблю вже сама. Перший мій звіт мені допомогла зробити, а точніше показала і розповіла, як і що потрібно робити, і все докладно показала дівчина, яка була на цьому місці до мене , Ангеліна. Другий я робила вже сама, хоч було і страшно, але я впоралася, мене сильно не грузили тому що все розуміли. На цій фірмі офіційно, я працюю з початку цього року , і до цього моменту це було вже майже 9 місяців, ніби строк вагітності. Хоча знаю це НЕ в тему. До цього мені ще далеко, і навіть не знаю чи взагалі я цього хочу, ну по крайні мірі найближчий час. І так , кінець серпня, і початок вересня, для когось , початок нового навчального року, для школярів і студентів, а комусь черговий робочий тиждень , як у мене, і до того ж період здачі звітів за місяць і квартал , і це як раз про мене . Я швидко встала, одяглась, зробила макіяж, зачіску, випила каву з бутербродами і пішла на роботу.
Цей день на моє щастя, пройшов як завжди тихо, без особливих новин , і подій . В кінці дня, до мене підійшла моя подруга і за сумісництвом колега - Анна Горбова. Симпатична висока і струнка блондинка, їй можна було бути моделлю, хоча вона цього не хотіла, але при цьому ще й розумна. Не повірите, але ще і Університет по спеціальності бухгалтерія закінчила з червоним дипломом! Так і я не жартую. Я навіть трохи їй в цьому заздрила. При постійній великій кількості шанувальників вона чомусь була до сих пір вільна, принца, напевно, чекала, хоча я теж на той момент була вільна. І так, я вже зібрала свої речі, і пішла до виходу, де мене вже чекала Аня, з дуже задоволеним обличчям, і сяючою посмішкою. Це точно було не просто так! І хорошого для мене мало що віщувало. Це вже я, точно знала! І коли я підійшла ближче , вона мені сказала:
- ну , що Лерка, може, підемо кудись, сьогодні, наприклад в клуб, гарно відпочинемо? А? я думаю, нам це буде корисно!
- Ань , ти що, зовсім з розуму зійшла ?! Яке , під три чорти відпочинемо!
Нам завтра на роботу, і до того ж , мені ще сьогодні звіт доробити потрібно , як – ніяк…який ще й завтра здавати…
- Ну і що? Не знаю як ти Лера, а , Я особисто , дуже хочу розважитися! Мене вже нудить від цієї скукоти!
- це твоя справа, Ань, а я зараз йду додому, мене голодний кіт чекає , і купа недороблених справ!
- ну як хочеш, але врахуй Лера , що в п'ятницю ти невідмажешься, тому що у мене день народження, я думаю ти памятаеш це, і ми гарненько його відзначимо! Ти ж мене зараз зрозуміла? Правда?
Ніби у мене був вибір. І я зітхнула й відповіла їй:
- це без питань, таке я не зможу ніколи пропустити, це буде крутіше,
ніж, красна доріжка, Ань…
- ну, от і добре, так що, Лера, готуй сукню, бажано сексуальну , адже там буде багато чоловіків, може, хтось тобою зацікавиться…а там..слово за слово, ну ти зрозуміла
- та ну тебе Анька, ти тільки про мужиків і секс і думаєш, все я пішла, до завтра подруго!
- бувай Лера, якщо що я напишу смс , або подзвоню !
- ок
Після такої багатослівної розмови ми розійшлися по різних сторонах. Я сторону тротуару, вона на парковку. Мені, звичайно, було не надто близько йти на квартиру, яку я знімала, дуже навіть не дорого, ще й непогану, двокімнатну і зі всіма зручностями іноді я брала таксі або тролейбусом. Тай сьогодні була дуже гарна погода і я хотіла пройтися, подихати свіжим повітрям. У Аньки була квартира в центрі, і своя машина, їй батьки подарували на 20 років, і тим більше вона була місцева в цьому місті. У неї було все, про що тільки можна було мріяти, будь якій дівчині, але ось що їй на її 25 день народження (точніше 4 вересня) подарують батьки, той, що в цю п'ятницю буде, я навіть уявити не можу. Правда, до мого дня народжений було ще далеко, воно у мене буде 25 грудня . Але я підозрюю, що Анька цього так не пропустить, і влаштує мені вечірку сюрприз, яку я так не люблю. Але до цього ще дуже далеко, навіщо так наперед забігати, і думати про це. Хто знає, що до цього часу буде з нами, і де ми обидві тоді будемо. Час дуже не передбачуваний, і безсердечний. Наперед все знати не можливо, та й я вважаю не потрібно. По дорозі додому я йшла вся в роздумах, прийшла в себе, коли була біля під'їзду свого будинку. Тихенько щоб не заважати сусідам я увійшла до себе, в квартиру, в якій чекав мене тільки мій улюблений кіт Томас, він єдиний хто мене зміг витерпіти так довго, він зі мною на цій квартирі живе вже рік , я його взяла маленьким кошеням, коли закінчила університет і була на практиці, такий зробила собі подарунок.
Я спокійно зайшла зачинила за собою двері, зняла туфлі, пальто, поставила пакети на підлогу і пішла в спальню, там швиденько переодяглася в мій улюблений домашній одяг , на цей момент це була моя рожева піжама. Пішла на кухню розложила пакети з їжею, погодувала свого кота, і сама перехопила по-швидкому кілька бутербродів і чай, на щось більше у мене просто не було сил, прийняла душ, зробивши собі велику чашку кави, взявши ноутбук , я вирішила зайнятися своїм звітом. Щоб скоріше його закінчити, і завтра здати директору , і потім можна було б трохи відпочити і думати, що подарувати Анні, і що одягнути на її супер вечірку. Закінчивши зі звітом, я глянула на годинник там било 2:10 ночі, я була втомлена але задоволена що звіт нарешті готовий і я лягла спати, заснула миттєво.
Відредаговано: 18.05.2022