1. Таємниця зниклої Галі

50. Іван і рожевий велосипед

Слідопити рушили мовчки в бік старого цвинтаря. Дорога петляла між городами, пробігала вздовж тихого ставка і вела через стару частину села, де хати давно вже заніміли під вагою часу.

Попереду впевнено крокував Максим. У кишені його куртки важко спочивала зім’ята записка — та сама, що кликала їх уперед. Він час від часу доторкався до неї, немов прагнув переконатися, що вона й справді з ними.

Останнім ішов Іван. Його кроки лунали важко, а погляд розбігався то ліворуч, то праворуч: він уже уявляв себе героєм якогось моторошного фільму, де кожна тінь ховає таємницю.

Бублик же йшов поруч уже не так, як кіт, а як справжній провідник у світ пригод: хвіст розгойдувався ледь помітно, а очі спостерігали все навколо з ледь прихованим гумором, ніби він точно знав: «Ви ще не здогадуєтеся, куди ми йдемо».

Коли дорога вивела їх на край села, Максим зупинився:

— Ми що, пішки поїдемо? — скоса глянув він на друзів. — Це буде надто довго.

— А що пропонуєш? — запитала Соломія, вайлувато витиравши лоба.

— Велосипеди. — Максим усміхнувся — тією усмішкою, що додає віри. — Швидше доїдемо.

— Я ж ледве проїду метр… — заревів Іван, підстрибнувши на місці.

— Тим краще,— пожартував Максим.— Ти перший побачиш, якщо щось вилізе з кущів!

— НЕЛЕГКО ВАМ, ЖАРТУН! — вигукнув Іван, але не міг не посміхнутися.

Друзі розбіглися по селу. Хтось мчав за своїм велосипедом, хтось за шоломом, а Іван ще встиг попрощатися з мамою, наче йшов в невідомість.

За кілька хвилин вони зібралися знову: чотири велосипеди на сонці й Бублик, що йшов поряд, дивлячись на них із легкою насмішкою.

— Готові? — запитав Максим, залізаючи в сідло.

— НІ! — хором відповів Іван, все ще міцно тримаючись за кермо свого рожевого «коник-біцикла» з кошиком і штучними квітами.

— То вперед! — крикнув Максим.

І педалі закрутилися: вони помчали стежкою, що вела в саме серце таємниці — туди, де ніхто ніколи не шукає.

Попереду, між похиленими могильними плитами, їх уже чекало щось важливе. І кожен був певен: сьогодні пригоди стане більше, ніж пиріжків на обід.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше