33. Новина від тітки Ганни

Скупий ранок у Шпилях починався зазвичай мирно, але сьогодні навіть сонце здавалося трохи обережним. Друзі зайшли до затишного магазинчика, де кожна поличка знала свої історії. Максим натягнув кепку низенько на лоба, намагаючись виглядати невимушено:

— Та просто… цікаво, — промовив він, але в голосі відгомоніло щось таке, що навіть жаба під лавкою підозріло прислухалася.

Тітка Ганна витирала прилавок ганчіркою з такою старанністю, ніби виконувала державну справу, але погляд її не відводився. Вона знала: гості не дарма сюди навідалися.

— Багатьом зараз цікаво, — сказала вона голосом із натяком, неначе відкривала колоєм таємницю. — Кажуть, що він учора прийшов геть пізно, далеко за північ.

У магазині раптом настала така тиша, що капці Максимові здалося, скажені від несподіванки, навіть застукали по підлозі.

— КУДИ він ходив?! — випалила Соломія, змахуючи блокнотом, забувши про всі нотатки.

— А от того я не знаю… — мовила Ганна, знизавши плечима так невимушено, ніби пропонувала великий секрет і чекала на обіцянку: «Як дізнаєтесь — скажіть мені першій».

Максим не гаявся: дістав блокнот і записав чітко, під лінійку:

Степан
– був відсутній до ночі
– купив грубу мотузку
– мовчить
– поводиться підозріло

Тим часом Іван тихенько виглянув у віконце, щоб вловити кожен крок Степана, а решта дружно схопили з прилавка той самий яблучний торт із ніжною пінкою зверху — єдиний, що був на продаж. Сирних пиріжків ще не завезли, але «Операція Солодощі» вже виходила на фінішну пряму: півпиріжка з повидлом кожному в кишеню й половинка торта як доказ виконання плану.

Друзі вийшли з магазину, і вуличне повітря здавалося важчим, ніж зазвичай. Сонце вже піднімалося високо, але навіть його промені не могли розігнати ту невидиму хмарину напруги.

Кожен озирнувся довкола й відчув те саме:

— Він точно щось приховує… — прошепотів Тимко, ніби боячись, що слово «таємниця» може розбитися об шум трактора.

— І, можливо, він — ключ не тільки до розгадки, — додала Соломія, стискаючи ручку, — а й до нової, ще цікавішої загадки.

Їхні серця билися в унісон, бо вони знали: справжня пригода починається там, де пахне солодощами і мерехтить тінь справжньої таємниці.