12. Операція «Огірки» - в процесі

Поки Максим з Соломією ретельно вивчали карту пересувань Бублика, Іван і Тимко реалізовували не менш важливу місію — Операцію «Огірки». Глядачі побачили б їх дії як щось середнє між блискавичною акцією спецназу та кумедним спектаклем ніндзя в капцях.

Вони кралися, притиснувшись до стіни старого сараю за хатою бабусі, намагаючись не видати жодного звуку.

— Тихіше, мов три краплі роси на листку! — шепотів Іван, прислухаючись, чи не чути за стіною бабусиного квиління.

— Кому ми цікаві? — відмахнувся Тимко і завмер біля скрипучих дверей льоху. — Лиш би не прокинулася…

Дерев’яні двері повільно розчинилися з гучним скрипом, ніби вперто протестуючи. Холодне повітря із запахом землі і старих банок обдало обличчя хлопців.

— Ось вони! — прошепотів Тимко, вказуючи на дві банки маринованих огірків, які стояли на полиці, наче здобич переможця.

Іван обережно підхлипнув до полиці, але раптом лікті Тимка торкнулися верхньої дошки, і пролунало гучне:

ГРЯЦЬ!

Полиця зламалася так, ніби вибухнула гармата. Зі щілини польоти горошини шуму й кілька солоних крапель огіркового розсолу. А за мить по підлозі розлетілися розбиті банки, киплячі бульбашками, мов мрії про ідеальну тишу.

— Нас упіймали! — розпачливо завив Іван, змахуючи руки, щоб уникнути струменів розсолу, і вхопив неушкоджену банку.

Тимко скочив за ним, притиснувши до грудей другу банку, і обидва кинулися стрибати вгору по похилій драбині сараю.

У вікні сусідньої хати запалав ліхтарик, і поспішаючи кроки пролунав голос:

— ІВАНЕ, Я Й ВСЕ ЧУЮ!!!

Голос бабусі був могутнішим за грім — він змусив навіть Жулика, який зазвичай байдуже ставився до провин, застигнути в нерухомості.

— Біжи! — кричав Іван, перегороджуючи Тимку шлях до виходу.

Подвір’я сколихнулося від їхніх шльопанців, в такт їм гупало серце. Друзі стрибали через городи, перестрибували через парканчик, а останні відголоски «ААА!» бабусі огортали темряву.

І хоч Операція «Огірки» завершилася технічно успішно — банки доставлено за призначенням! — морально Іванові тільки-но починався сімейний трибунал із розлогими бесідами про «довіру», «порядність» і «чому ніколи не лазити в бабусин льох після темряви».

Проте головне досягнення було досягнуто: огірки в надійному сховку. А значить, навіть цієї ночі слідство тривало, і наступний ранок обіцяє нові пригоди.