***

***

Був день, і золото, і дзвінко
бриніла вереснева даль.
Йшла містом вічного спочинку 
 Печаль.
Була нехитрою робота -
хоч вбогий хрест, хоч мармур-лев -
оздобу класти - позолоту
з  дерев...
І ,мов закляття проти смерті, 
під спів птіхів-псалмів-пісень
читати букви напівстертих
імен...

І був той сад предивний повен
спочилих тІней, мрій, надій...


І лиш на Марсовому полі
йшли в бій...

Такі нескорені і вперті
стояли стяги при межі!
Всміхались хлопчики з портретів
й мужі!
Лунали постріли гарматні -
і цифри, й дати, й імена...
де вшита в пам'яті брунатно -
війна...

І надпис золотом на синім -
 мов букви-зерна у ріллю:

"Від нареченої Галини. 
Люблю."



#1144 в Різне
#190 в Поезія

У тексті є: бій, люблю, стяги

Відредаговано: 10.10.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше