*

*

Хоч стоптало літечко сандалі -
спека ще грішила в жанрі "ню".
У кафе під назвою "Вокзальне" -
каву? чай? свіженьке! натуральне! -
йшло життя - буденне, як меню...

За вікном дзеленькали трамваї
на "сопрани" множились "баси":
"Ой, у лузі..." , " Кача", " Прибуває
до перону..." і їдке іржаве
"С этой мовай... Госпади, дастали!" -
наче "дзззззз" набридливе оси.


І зайшов з наплічником військовий.
А за ним  забіг приблуда кіт:
- Я нічий! Візьми мене з собою! -
і в долоню тицяв головою 
- Голуба  впіймати на обід?


- Я б не проти, але є деталі -
не візьму, рудий, не сердься, ну...
Я  ж проїздом... Бачиш? - "підлатали".

Я назад, смугастий...

На війну.



#1334 в Різне
#236 в Поезія

У тексті є: спека, кафе, кіт приблуда

Відредаговано: 22.08.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше