***
***
Вона спала, а він лежав поряд і не міг заснути.
Думав: "Як же так? Адже тільки з нею можу спокій здобути".
Його невидимими відбитками її гола спина була всіяна.
Він думав про вічне і коли ж вже настане весна омріяна.
Війна ставить на паузу розвиток їхніх стосунків.
У страху перед найгіршим, у цієї пари завжди напівзібрані пакунки.
Він хотів їй освідчитись, із нею створити прекрасне - дитину.
Проте боявся, що вона заллє сльозами його тіло в домовині.
Думав, варто зникнути, втекти, щоб вона його вже не знала і не страждала.
Та сам не хотів її ось так безглуздо через власні страхи втрачати.
Вона ладна на все, аби він був тільки з нею, здоровий, живий.
Згодна чекати скільки завгодно, аби тільки коханий повернувся з війни.
Вони ще не знали, що це остання ніч, проведена вдвох.
На ранок він одягає форму, вона проводжає його на фронт.
Останні обійми, останній цілунок, останній сповнений надії погляд.
Також він не знав, що мав би стати батьком трохи згодом
Через тиждень їй приходить звістка. Кажуть: "Загинув".
Очі її посіріли, усе живе в душі фактично вимерло.
Сльози, сльози, крик болю, суїцидальні пориви.
Симптоми поповнення, тест, результат позитивний.
Тільки друге життя всередині неї змушувало її серце досі битись.
Коханого поруч немає й не буде, але від нього сенс життя лишився.
Вона заприсягнулась, що попри все пам'ять берегтиме про нього.
Крізь десятиліття син пам'ятатиме на честь кого названо його.
Відредаговано: 26.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
