30

Сонце заливає класну кімнату теплим світлом. Професорка Паллада пояснює складну теорію про походження магічної енергії, але твої думки блукають деінде. Ти згадуєш ніжний дотик губ Валерія, тепло його рук, і ледь помітно усміхаєшся.

Поруч із тобою сидить Аріна, уважно слухаючи лекцію та роблячи нотатки. Ти помічаєш, як вона час від часу кидає на тебе погляди, ніби намагається розгадати твої думки. Після лекції ви з Аріною прямуєте до бібліотеки, щоб підготуватися до наступного заняття. Там ви зустрічаєте Стеллу, яка щось гарячково шукає на полицях.

"Дівчата, ви не бачили мою улюблену книгу з моди?" – запитує вона, не відриваючись від пошуків. "Знову загубила?" – смієтьсяш ти, допомагаючи їй нишпорити між книгами.

Раптом ти чуєш знайомий голос. "Ангел!" Ти обертаєшся і бачиш Валерія, який підходить до вас з усмішкою на обличчі. У руках він тримає невеликий букет твоїх улюблених фіалок.

"Привіт, я вирішив занести тобі ці квіти, щоб підняти настрій перед наступною лекцією", – каже він, простягаючи тобі букет. Ти береш квіти, відчуваючи, як тепло розливається по всьому тілу. "Дякую, Валерію, вони чудові", – відповідаєш ти, вдихаючи їхній ніжний аромат.

Аріна і Стелла переглядаються з усмішками, розуміючи, що зараз вам потрібен час наодинці. "Ну що ж, ми підемо, щоб не заважати", – каже Аріна, підштовхуючи Стеллу до виходу з бібліотеки. "Побачимось пізніше!" – вигукує Стелла, підморгуючи тобі.

Ви з Валерієм залишаєтесь наодинці серед книжкових полиць. Він бере твою руку і ніжно стискає її. "Я так чекав на цю зустріч", – шепоче він, дивлячись тобі в очі. Ти відповідаєш йому тим же поглядом, відчуваючи, як серце починає битися частіше.