Αγγελος

7

Ви йдете поруч з Валерієм, залишаючи гамірну площу позаду. Незабаром міські будівлі змінюються на мальовничий краєвид – перед вами розкинулося поле, всіяне безліччю різноманітних квітів. Барвисті пелюстки колишуться на легкому вітрі, створюючи відчуття безмежного спокою та гармонії.

Ти милуєшся навколишньою красою, вдихаючи п’янкий аромат квітів. Сонячні промені ніжно торкаються твоєї шкіри, а в серці розливається тепло і радість. Валерій йде поруч, і ти відчуваєш його близькість, яка додає тобі впевненості та легкості.

Раптом Валерій зупиняється посеред поля і обертається до тебе. В його руках – чудовий букет твоїх улюблених квітів, білосніжних лілій. Їхній ніжний аромат заповнює повітря, а ти заворожено дивишся на цей прекрасний подарунок.

– Я знаю, як ти любиш лілії, – каже Валерій, з усмішкою дивлячись на тебе. – Сподіваюся, тобі сподобається.

Ти відчуваєш, як щоки знову вкриваються рум’янцем, а серце починає битися ще швидше. Ти береш букет, торкаючись кінчиками пальців до прохолодних пелюсток.

– Вони чудові, – шепочеш ти, дивлячись на Валерія з вдячністю. – Дякую тобі.

Він дивиться на тебе пильно і тепло, і ти відчуваєш, що між вами виникає особливий зв’язок, який важко описати словами. Поле квітів стає свідком вашої зустрічі, а ти поринаєш у вир емоцій, намагаючись розібратися у своїх почуттях.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше