2

Ти дивишся на себе в дзеркало і бачиш красиву молоду закохану дівчину з рум’янцем на щоках. Робиш зачіску: два хвостики по боках на розпущене волосся. Рожеві хвостики виділяються на білосніжному волоссі. Робиш макіяж: зелені тіні з блискітками в колір твоїх очей підкреслюєш тоненькими стрілками. Твої довгі вії стають ще довшими, коли ти наносиш синю туш, а щоки ще рожевішими від рум’ян. Пухкі губи ти підкреслюєш червоною помадою. Вдягаєш сукню кольору твоїх очей, на ноги – босоніжки на танкетці, а на шию – кулон у формі двох сердець, такі ж сережки і браслет.

Відчуваєш легке хвилювання, але водночас переповнює радість. Сьогодні ти обов'язково повинна зустріти Валерія! Ти спускаєшся сходами, і тебе зустрічає Аріна. Вона вже чекає на тебе в холі.

– Вау, ти сьогодні просто сяєш! – вигукує вона, оглядаючи тебе з ніг до голови. – Куди це ти така гарна зібралася?

Ти трохи ніяковієш, але не приховуєш усмішки.

– Та так, хотіла просто трохи прогулятися, – відповідаєш ти, намагаючись приховати справжню причину.

Аріна кидає на тебе лукавий погляд.

– Не бреши мені, я ж бачу, що ти закохана, – сміється вона. – Ну, зізнавайся, хто він?

Ти червонієш ще більше і відводиш погляд.

– Ну, добре, не буду тебе мучити, – каже Аріна, помітивши твою збентеженість. – Але якщо потрібна буде порада, ти знаєш, до кого звертатися.

Ви разом виходите з Алфеї і прямуєте до головної площі. Навколо кипить життя: феї різних віків поспішають на заняття, торговці пропонують свої товари, а в парку грають діти. Сонячне світло зігріває обличчя, і ти відчуваєш себе щасливою і безтурботною.

Раптом ти помічаєш знайому постать. Валерій стоїть біля фонтану і розмовляє з кимось. Твоє серце починає битися швидше. Ти не знаєш, чи варто підходити до нього, чи краще почекати, поки він сам тебе помітить.

Ти зупиняєшся і дивишся на нього здалеку, милуючись його посмішкою і тим, як сонце грає у його каштановому волоссі.