Глава 12 «Omne initium difficile est»

    Поки оглядова платформа з Квай-Гоном, Шмі, Севріною, Падме та Джа-Джа повільно опускалася, натовп ринув до Енакіна. Хлопчик зупинив болід у центрі траси так різко, що його занесло. Він заглушив "Радон-Ульцери" і вибрався з кабіни. Кітстер вже виявився поряд і міцно обіймав друга, слідом поспішали R2-D2 та C-3PO. За мить їх накрив шумний строкатий потік. Енакіна підняли і понесли на руках, галдя і вигукуючи його ім'я.

   Квай-Гон тепло посміхнувся Шмі. Подвиг хлопчика справив на нього велике враження. Енакін Скайвокер і справді був особливим.

   Платформа плавно зупинилася, і їхня компанія поспішила вибратися на трасу. Його супутники приєдналися до загального тріумфу, а Квай-Гон тим часом повернувся і швидко попрямував вгору сходами. За кілька хвилин він дістався ложі Вотто. З неї якраз висипала жменька різномастих інородців, посміюючись і обмінюючись жартами різними мовами. Всі вони перераховували жмені свіжої готівки. Уотто дивився на натовп, що біснувався, перегнувшись через перила. Його синя фізіономія скривилася від зневіри.

   Але варто йому побачити джерело своїх нещасть, як зневіра змінилася люттю, і він підлетів назустріч Квай-Гону.

   – Ти! Ти надув мене! - Тойдаріанець підстрибував у повітрі і трясся від гніву. - Ти знав, що хлопчик переможе! Ти чомусь знав. Я у повному програші!

   - Гра є гра, друже мій. Раз на раз не доводиться, – нагадав йому Квай-Гон із ввічливою усмішкою і одразу ж перейшов на діловий тон: – Достав запчастини для гіперприводу до головного ангару. Пізніше я зайду до тебе в лаву і заберу хлопчика.

   Уотто грізно затряс кулачком перед носом лицаря:

   - Ні, не забереш! Парі було нечесним!

   Джедай зміряв його крижаним поглядом:

   – Пропонуєш хаттам розсудити нас? Думаю, вони не відмовляться.

   Уотто сіпнувся, наче ужалений. Його круглі очі спалахнули злістю.

   - Нема! Досить з мене твоїх фокусів! - Він безнадійно махнув лапкою. - Забирай свого хлопця. І зникни геть з очей моїх.

   Лицар чемно схилив голову. Тойдаріанець розвернувся і на крилах, що тріпотіли, понуро вилетів з ложі. Квай-Гон провів барахольщика поглядом і спустився вниз на трасу. Якби думки лицаря не були так зайняті майбутніми планами, він би помітив дроїда-розвідника, що завис неподалік.

   ***

   За годину арена спорожніла. Вцілілі боліди відбуксували для ремонту, і в головному ангарі майже нікого не залишилося: тільки піт-дроїди збирали вузли і деталі, що розлетілися під час гонки. З учасників змагань затримався лише Енакін: він оглядав свій ушкоджений болід. Хлопчик був весь замурзаний і скуйовджений, фізіономія в доріжках від бруду та поту. Куртка була порвана в кількох місцях, на рукаві запеклася кров від порізу під час сутички із Себульбою.

   Квай-Гон задумливо розглядав хлопчика, стоячи поряд з Падме та Шмі, поки юний чемпіон, падаван і два дроїди діловито крутилися біля боліда та двигунів. «Чи не помилився я?» – всоте запитував себе лицар. Майстерність водіння Енакіна та гострота його рефлексів перевершували все, що він коли-небудь бачив.

   Джедай вирішив відкласти запитання до іншого разу. Все одно вирішуватиме Рада. Залишивши своїх супутниць, він підійшов до хлопчика і опустився поруч із ним навколішки.

   - Дісталося тобі сьогодні, - сказав він тихо, поклавши руки на плечі хлопчика і зазирнувши йому в очі. - Але ти чудово впорався. - Лицар усміхнувся, щоб підбадьорити маленького героя, і стер з його обличчя бруд. - Ну ось, зовсім як новенький.

   Він скуйовдив неслухняне волосся хлопчика і допоміг Севріні перебинтувати його руку. Мама і Падме теж не залишилися осторонь, і Енакіну не вдалося відвернутися від нової порції обіймів та поцілунків. Його уважно оглядали у пошуках саден і подряпин, чіпали щоки та чоло.

   — Ну, годі вже, — буркнув він.

   Мама посміхнулася і похитала головою:

   - Ти чудово виступив, Ені! Ти повернув надію тим, хто зневірився. Я так пишаюся тобою!

   - Ми всім тобі зобов'язані, - швидко додала Падме і подивилася на нього тепло та ласкаво.

   Енакін розквітнув.

   - Значить, я намагався недаремно, - оголосив він з усмішкою.

   Деталі гіперприводу вже були занурені на репульсорні сани, запряжені парою еоп. Уотто доставив запчастини, як і обіцяв, хоча не обійшлося без бурчання та порції недвозначних погроз. Перевіривши упряж, Квай-Гон задумливо глянув у спекотне марево і повернувся до інших.