Глава 9 «Anguis in herba»

    День був сліпучо-ясний, і сонця-близнюки сяяли в чистому блакитному небі. Піщана буря прокотилася повз, змітаючи на своєму шляху все, крім гір, кам'янистих виступів породи та міських будівель. Енакін з Севріною були на ногах задовго до того, як прокинулися інші гості, - так хлопцеві не терпілося побігти в магазин і поділитися з Уотто планами на майбутні перегони. Квай-Гон порадив хлопцеві не насідати на тойдаріанця з пропозиціями, а заспокоїтись і надати йому самому вести переговори. Але Енакін був такий натхненний, що ледве чув, що йому кажуть.

   Майстер-джедай розумів, що досягти свого він зможе лише хитрістю та лестощами. У випадку з Уотто головною рушійною силою була, звичайно ж, жадібність – як універсальний ключ до будь-яких дверей, які тойдаріанець тримав під замком.

   Вони йшли до лави Уотто всі разом: Енакін з Севріною попереду, за ними Квай-Гон з Падме, а позаду поспішали Джа-Джа з R2-D2. Місто вже прокинулося і вирувало, крамарі та торговці розгрібали лопатами та мітлами пісок, піднімали перекинуті прилавки та навіси. Еопі та ронто тягли лямку там, де не справлялися дроїди та автоматичні візки. Фургони розвозили зі складів свіжі продукти та інші товари, а посадкові причали космопорту були готові прийняти кораблі, що прибували.

   Квай-Гон дозволив Енакіну першому вбігти в лаву, щоб дати шанс поговорити з Уотто про перегони. Всіх інших майстер-джедай повів до торгового намету на іншій стороні площі, вселяючи його господареві, що той хоче пригостити їх зв'язкою липких двизелів. Коли ласощі були з'їдені, всі рушили назад до лави Уотто. Джа-Джа, що не знаходив собі місця від усіх цих хвилювань, присів біля входу на ящик і, притулившись спиною до стінки, почав пострілювати очима на всі боки, чекаючи нових неприємностей на свою голову. Севріна з R2-D2 розташувалися поруч, тихим голосом та писком переконуючи гунгана, що все буде гаразд.

   Квай-Гон звелів Падме пильно стежити за бідокуром. Він не хотів, щоб той знову влип у якусь історію. Джедай і падаван уже входили до крамниці, коли дівчина зупинила їх.

   - Ви точно знаєте, що робите? - Запитала вона з явним сумнівом у погляді. - Ми довіряємо свою долю хлопчику, якого ледве знаємо. – Падме заламала тонку брову. - Королева не схвалить.

   Квай-Гон спокійно витримав її погляд.

   - Королеві про це знати не обов'язково.

   Очі дівчини зухвало спалахнули.

   – І я теж не схвалю.

   Квай-Гон вдав на обличчі подив і вони з Севріною мовчки ступили у лаву.

   Уотто та Енакін гаряче сперечалися. Тойдаріанець з розмитою цяткою крил,  завис за кілька сантиметрів від хлопчика, уривчасто, навмисне розмахуючи обома руками.

   - Патта го болла! – кричав господар крамниці хатською, мало не перекидаючись від власної звукової хвилі.

   Хлопчик моргнув, але не відступив:

   – Але батта!

   - Піідункел! - Уотто переміщався вгору-вниз, праворуч-ліворуч; всі частини його тіла перебували у русі.

   - Бані, бані! – вигукнув Енакін.

   Квай-Гон відокремився від тіні біля порога і вийшов на світ, де вони могли його розгледіти. Слідом за ним з тіняви вийшла дівчина, тримаючи у руці дзигун, який вона взяла для доброзичливого хлопчика. Уотто одразу відстав від Енакіна і, напружено працюючи зубастими щелепами, налетів на Квай-Гона в приступі погано прихованрї зловтіхи.

   - Хлопчик сказав, що ти хочеш спонсорувати його на перегонах! – випалив господар крамниці. - У тебе немає грошей на запчастини! Як ти сплатиш за його участь у гонці? Чи не республіканськими ж кредитами!

   Він хрипко засміявся, але від Квай-Гона не сховалась тінь цікавості, що майнула у вертикальних зіницях.

   – За участь у перегонах я віддаю свій корабель, – прямо сказав джедай.

   Діставши зі складок накидки крихітний голопроектор, він натиснув кнопку, і в повітрі перед барахольщиком висвітилося зображення королівської яхти. Тойдаріанець наблизився та уважно вивчив голограму.

   - Не погано. Не погано. - Він пирхнув зморшкуватим синім хоботком. - Розробка Нубії.

   – Корабель у відмінному стані, за винятком уже названих запчастин. – Квай-Гон дав тойдаріанцю ще секунду подивитись, а потім вимкнув і прибрав голопроектор.

   – Але чим хлопчик керуватиме? – роздратовано поцікавився Уотто. - Він розбив мій болід і до Бунті полагодити не встигне.

   Квай-Гон окинув поглядом збентеженого Енакіна.