Глава 5 «Amicus cognoscitur amore, more, ore, re»

    Сидячи в конференц-залі флагмана Торгової Федерації, Нут Ганрей та Рун Хаако зі страхом дивилися на голограму Дарта Сідіуса на чолі довгого столу. Від рухів темного плаща владики ситхів по голограмі проходила бриж, але неймодіанці були не в змозі розібратися в цій мішанині світла і тіні.

   Ця розмова не була їх особистим починанням. Вони взагалі воліли б не виходити на зв'язок цього дня. Але Дарт Сідіус викликав їх сам, як завжди ніби відчуваючи, що щось пішло не так, як задумано. Зажадавши від неймодіанців доповіді про хід операції, він відкинувся в кріслі і від початку оповідання Нута Ганрея не промовив жодного слова.

   – Нам підкоряються всі міста на півночі та заході, – викладав намісник. – Залишилося ще кілька вогнищ опору, але ми…

   - Так, так, - раптом перебив Дарт Сідіус із ледь помітною ноткою нетерпіння. - Ви все зробили правильно. Тепер ось що: стратіть усіх високопосадовців. Зробіть це тихо, але без зволікань. - Він сповільнився. - Що з королевою Амідалою? Вона підписала угоду?

   Ганрей втягнув повітря і повільно видихнув:

   - Владико, вона зникла. Її втеча…

   - Втеча? – прошипів ситх.

   – Її яхта прорвала блокаду…

   - Як вона вислизнула від вас, наміснику? - оманливо спокійним голосом запитав ситх.

   Ганрей озирнувся на Хаако, шукаючи підтримки, але той сидів, заціпенівши від жаху.

   – Це все джедаї, владико. Вони прорвалися крізь охорону.

   Дарт Сідіус м'яким, невловимим рухом змінив позу, і тіні моторошно затанцювали під широким капюшоном.

   – Знайдіть її! Вона має підписати угоду!

   - Владико, ми не змогли відстежити корабель, на якому вона зникла, - зізнався неймодіанець, мріючи провалитися крізь палубу.

   – Наміснику! - з ледь стриманою люттю проричав володар ситхів.

   - Ми кинулися в погоню, але їм удалося піти. Тепер вони поза нашою досяжністю.

   Його промову було перервано легким помахом рукава.

   – Але не для ситху, – прошелестів, заспокоївшись, співрозмовник.

   Щось заблищало за голограмою, і з глибокої темряви за спиною Дарта Сідіуса виступив силует. Нут Ганрей завмер як укопаний. Ще один ситх. Але на відміну від неясного і розпливчастого вигляду Дарта Сідіуса, зовнішність другого була воістину жахливою. Обличчя було схоже на маску з червоних і чорних візерунків, яка ніби в'їлася в шкіру; лисий череп вінчав обідок коротких кривих ріжок. Погляд жорстроких жовтих очей пригвоздив неймодіанців, оголивши душу кожного і відкинувши, як дурну і непотрібну річ.

   - Наміснику, - тихим голосом перебив мовчання Дарт Сідіус, - познайомся з моїм учнем, владикою Молом. Він знайде ваших втікачів.

   Нут Ганрей покірно схилив голову, старанно відводячи погляд від страшного обличчя.

   - Так, владико.

   Голограма підсмикнулася брижами і зникла. У конференц-залі стало дуже тихо. Неймодіанці сиділи,немов кам'яні, нерухомо втупившись у порожнє місце, де щойно світилися образи двох ситхів.

   - Справа вийшла з-під контролю, - нарешті процідив Ганрей здавленим, тремтячим голосом. Їхній план скасування податку на торгові шляхи не передбачав ризику для життя виконавців.

   Хаако кивнув:

   – Не треба було нам вплутуватися. Раптом джедаї дізнаються, що ми ведемо справи із ситхами?

   Нут Ганрей не знайшов, що відповісти і тільки нервово зчепив тремтливі руки.

   ***

   Капітан Панака доповідав королеві про те, як було прорвано блокаду Торгової Федерації, а поруч стояли джедаї та синій астродроїд. Амідалу оточували Севріна, яку підсвідомо обрали особистим супроводом, та три служниці. Її біле обличчя було обрамлене чорним пір'ям, а темні очі пильно дивилися на капітана.

   - Ваша Величність, велика удача, що у нас є такий дроїд. - Капітан окинув поглядом синій купол. – Це чудовий зразок продуманого збирання. Він врятував не лише корабель, а й, безперечно, наші життя.

   Погляд королеви перемістився на дроїда.

   - Він заслуговує на нагороду. Який його номер?