Туди не знаю куди. І назад. 18+

Цю історію я почула в державній виконавчій службі. На прийом прийшла літня жінка, яка бідкалась про те, що зять подав на утримання аліментів з її доньки, що перебуває у виправній колонії. Сама ситуація була неординарною. І мені стало цікаво залізти у лабіринти подій і наслідків. Сподіваюсь цікаво буде і вам, шановні читачі. Я уникаю моралізаторства, намагаючись показати героїню не героїчною, а просто людиною відвертою у своїх спогадах і думках. Такою, як буваємо ми всі, коли знімаємо маски та перестаємо грати свої соціальні ролі. Я обирала максимальні віражі долі для Ради, так звуть головну учасницю цієї повісті. Дія відбувається у великому промисловому, але провінційному місті.