1 967
“МаріКа в побуті та на городі 2022”
Анотація до книги "Пригоди на городі, або як то воно садити їжу. Травень 2022"
Пригоди на городі. Щоденникові записи господині, мами, дружини. Проби виростити власний урожай городини, і результати. Посів, посадка, пересадка, мульчування, відсутність поливу, слимаки, равлики та загалом життя у власній садибі. Є город. Немає тварин.
Зміст книги: 12 глав
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитала, скільки встигла до роботи. Погоджусь, цікавий формат.
Щодо Шрека - до речі, я давно звертала увагу, що таке прям міцно вбито в загальну свідомість. Дуже багато моментів з міфології та казок, де кохання "вищої" жінки до "нижчого" чоловіка призводило саме до її падіння. Є виключення, де герой-селюк зростає до принцеси, але там вона виступає суто об'єктом-призом разом з короною і землею; якщо фокал на жінку, зазвичай спуститься вона. (Майнула думка ще привести приклад Толкина і Берена+Лютієн, але не приведу, бо там інша ситуація і описуючи "падіння" ельфійської принцеси до людини, професор все ж більше мав на меті возвеличити свою дружину).
І ще -- не знаю, в цю або не в цю тему -- дуже сильно мене тригерять народні казки, які є по всьому світу і де чоловік ворує лебедячі пера/тюленячу шкіру/тощо жінки-перевертня, аби примусити її до шлюбу. Іноді мені здається, що Андерсенівська казка про принцесу-лебідь то якраз спотворення народного мотиву до "та нє, дивіться, він же її врятував, а не позбавив крил!" (про пушкіна і принцесу-лягушку просто промовчимо).
Фух, вибачте `^_^
Мені сподобався такий формат книги, цікава і корисна інформація. Оброблення і покращення ґрунту на іншій території зі своїми відмінностями і кліматом дуже співзвучно для моєї сім'ї адже стикнулися теж з багатьма проблемами, та за ці роки тяжкої праці таки маємо результат. Також до душі роздуми про життя жінки як дружини і матері. Дякую що написали цю книгу!
Вітаю, МаріКо. Прочитала вашу травневу книжечку. Дуже сподобалось. До формату щоденника зараз рідко хто вдається, а воно цікаво виходить. У вас своєрідний стиль і хороша мова, тож залюбки читатиму продовження.
Коли читала, пригадала випадок із власного життя: іду я колись повз садовий кооператив, а там два дядька, кожен на своїй дільниці, пораються. Стоять, як водиться, раком, але це не заважає їм розмовляти. І каже один одному: "Ти знаєш, Мішель Монтень з цього приводу казав..." Далі я вже не слухала, бо поспішала на власний город. :):):) Як же я люблю Україну і наших людей!
Успіху вам у творчості, перемоги і миру.
Єва Ромік, Дякую Вам за коментар.
Дуже приємно прочитати перший відгук про свою творчість.
Дякую за історію якою поділились.
Зараз в житті проваджу певні зміни, як перейду до спокійнішого темпу то знову писатиму.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати