Музей-inferno

Наталія Девятко (Natalia Devyatko)

12.06.2022, 22:54:04

Читати було цікаво, а от завершення розчарувало. Якби все залишилося в межах реалізму, як на мене, було б сильніше

Ірина Пасько

29.07.2018, 10:31:39

У відгуку є спойлери.
Здалося, що сюжет відчайдушно "підіграє" героям: скільки було жертв, а почула щось лише Аліна, потім ось так просто наткнулася на маньяка (ну добре, припустімо, що він її вже помітив раніше, а тут такий щасливий для нього збіг), маньяк, який стільки часу був не викритим, залишив двері відчиненими, щоб Юрі було зручніше зайти і гепнути його підсвічником. Ну, і стільки часу лишатися не поміченим колишніми сусідами, які прекрасно знають тебе в обличчя, - це теж якесь надприродне вміння. Містичний складник у вигляді сну й "тіла зникли" виглядав трохи зайвим - чи то недокрученим. Ну, і фінал відбувся зашвидко. Були русизми й суперечливі образи, але то таке.
Мені сподобалося, що герой з маминого синочка вирішив стати відповідальним чоловіком, і це не казкове перевтілення, а болісний процес, бо з золотого юначка одразу нормального мена не зробиш. А дівчина не дуже сподобалася: теж могла би десь підзаробити, поки він на автомийці карячиться, а то ніби інверсія сталася: раніше йому дівчата догоджали, які хочеш, а тепер він догоджає одній принцесі. З погляду карми, може, правильно, а з погляду побудови здорових стосунків нє.) Зате їхні сварки реалістичні)

murrrchik

22.06.2018, 07:55:05

Хороше оповідання. Видно, що знаєте тему (фото). Вам би ще вичитати текст від повторів та русизмів і було б взагалі класно. І фінал вартувало б трошки розтягти, долати подробиць, переживань, відчаю, праведної люті.
Успіхів Вам!

ПерсеФона

25.05.2018, 12:21:39

Не можу добрати слів, тому хоча оцінка й банальна, зате щира - дуже круто. Єдине, особисто мені невистачило напруги саме наприкінці. Все відбулося швидко, хоча формат дозволяє розгорнутися.