Есе до кави

Марі К

21.11.2022, 05:54:17

Навідміну від "Моя Анна", есе "наше коріння" дуже позитивне і приємне. тут нема токсичного "хочу повернутися в той рік,коли я була дитинию", нема ідеї,що "тоді і небо було синішим...". є лише невелика рефлексія на тему "в моєму дитинстві було багато приємних моментів і я хочу пережити їх знову".і це якраз дає надію, що така щемлива любов до звичаїв свого народу, до рідного краю і своїх предків буде передаватися наступним поколінням

Марі К

21.11.2022, 05:21:08

Найбільше зачепила історія "моя Анна". це,по суті,історія про дівчинку,якій не дали можливості подорослішати,сфо
рмувати світогляд. Фактично,їй не дали можливості вибирати і все
подальше особисте життя дівчина прагнула не "до",а "від". нажаль,в середовищі,де "лоліта"-історія про сильне кохання,де таким стосункам присв`ячують вірші та пісні, де доросла людина, яка має неналежні почуття до значно молодшої людини, не думає "треба звернутися про допомогу", а в кращому випадку каже "я почекаю доки тобі стукне 18",відбудеться не одна така ще історія...фактично,гг хотів лишити Анну тою маленькою дівчинкою (безпорадною і залежною від когось старшого),яку зустрів вперше. а в дівчини,як і її батьків,не стало розуму звернутися про кваліфіковану допомогу. в неї стало розуму втікти від цих стосунків,та наступного кроку-взяти на себе відповідальність за своє життя вона не зробила. на жаль...

Ірина Северин

21.02.2021, 07:11:00

Прекрасна суміш чуттєвих історій. З багатьох впізнаєш себе, або тих кого знаєш вже давно. Такі різні герої, але поєднує їх одне - кохання, як воно є насправді: жорстоке, пристрасне, чуттєве, несправедливе, а іноді сліпе. Окрема подяка автору за історію дитинства, читаєш і відчуваєш спокій і задоволення. Рекомендую однозначно!