Реєстрація

Залік зі схуднення

Розділ 1.

— Ну і довго ще ти боятимешся зробити перший крок? — закотивши очі, спитала Маша. — Я от що тобі скажу. Якщо хлопець подобається, треба діяти рішуче і підходити знайомитися першою. Гадаєш, хлопцям не страшно постійно брати ініціативу на себе? Теж страшно. До того ж ми живемо у двадцять першому столітті. У жінок скільки ж прав, скільки і у чоловіків.

— Угу, — промичала я, свердлячи засмученим поглядом свій чай з університетського автомату.

Кожного разу, коли ми випадково в коридорі зустрічали Єгора — зірку нашої групи — я червоніла як величезний стиглий помідор і на всіх швидкостях намагалась негайно кудись сховатися. Де завгодно, тільки б подалі від Єгора. Мені двадцять два, а інколи я поводила себе як маленька дурепа.

— І що повинно означати це твоє «угу»? — важко зітхнувши, спитала Маша.

— Угу — це угу, — пробурмотіла я і допила чай.

— Як же з тобою інколи буває важко, — застогнала подруга і сіла на підвіконня. — Поводиш себе як маленька. Єгор — чудовий хлопець. Одна справа, якби він був якимсь хуліганом чи з перегаром приходив на заняття. Чи мав репутацію бабія. Декілька татуювань, шкіряна куртка і проколота брова. Нічого кримінального. Навчається добре і спілкується з усіма. Приємний хлопець. Не можу зрозуміти, чому ти так ніяковієш, коли його бачиш?

— Подивись на мене, — я викинула у смітник паперовий стаканчик з-під чаю. Без цукру університетський чай був страшенно несмачним. І розвела руками, щоб Маша краще мене роздивилась.

— Дивлюсь, — подруга схрестила руки на грудях.

— І що ти бачиш?

— Привабливу і розумну дівчинку з розкішним світлим волоссям.

— І все? — я трохи примружилась. — Більше нічого?

— А що ще? Третього ока у тебе на чолі точно немає.

— Ти опусти погляд нижче і побачиш.

— Припини, — махнула рукою Маша. — Ти знову за рибу гроші? Нормальна в тебе фігура.

— Ні, не нормальна і ти чудово про це знаєш, — я підійшла ближче і притулилась попереком до підвіконня. — Я ж бачу, з якими дівчатами Єгор спілкується.

— Ти приваблива дівчина, Діно. У тебе шикарне волосся і великі блакитні очі. У тебе пишні чудові груди, врешті-решт! Я про такі зі своєю одиничкою можу тільки мріяти. Так, у тебе не стирчать ключиці і колінні суглоби. І що? Це погано? Зараз у світі панує бодіпозитив. Всі проблеми в тебе в голові, я давно вже про це тобі кажу, але ти мене не бажаєш слухати.

— Проте, Єгора оточують стрункі дівчата. Та і мій колишній теж пішов до стрункої брюнетки з довгими ногами, — я насупилась, бо пригадувати розрив з Кирилом досі було неприємно. Утім, і розривом це важко назвати. Між нами нічого не було по-справжньому, це я собі щось там вигадала.

— Кирило твій рідкісний дурень, — не розгубилась Маша, продовжуючи наполягати на своєму. — І зовнішність тут твоя геть ні до чого. Просто закохалась не в того хлопця.

— Ти просто моя подруга, тому об’єктивною бути не можеш, — я невесело усміхнулась.

— Окей, — роздратовано промовила вона і зістрибнула з підвіконня. — Що я повинна тобі сказати? Що ти товста і схожа на порося з дитячого мультфільму, чи що? Так, ти не тростинка. Так, у тебе є щічки. Так, ти не відповідаєш параметрам 90-60-90. І що з того? Ти все одно була, є і залишаєшся привабливою дівчиною з пишними формами. Ти розумна і вдягаєшся зі смаком. А комплекси… Комплекси у твоїй голові і з ними треба боротися. До того ж жорстко.

Маші було легко розмірковувати на цю тему. Вона невисока, але цілком струнка, з акуратними грудьми і пружною попою. І талія в неї як треба. Подруга спокійно могла вдягнути і міні, і вузькі спідниці з джинсами. А я собі таке дозволити не могла. Для мене навіть підібрати бюстгальтер був той ще квест. І не тому, що у мене неосяжні груди. Твердий четвертий розмір. Я бачила жінок і з набагато більшим бюстом. Проте, це не заважало мені буквально полювати за спідньою білизною. А коли я її якимсь дивом все ж знаходила, доводилося залишати в магазині пристойну суму грошей.

Бодіпозитив, великі розміри на полицях, рекламні ролики з пампушками — це все дуже круто. Тільки я все одно себе часом відчувала не такою як всі. В поганому сенсі цього слова. Але раніше я ще могла із цим боротися, а після розриву з Кирилом моя невпевненість у собі побила всі рекорди, перетнула всі позначки.

— Послухай, — вже м’якіше продовжила Маша і подивилась мені прямо в очі. — Забудь ти вже Кирила. Пішов і пішов. Зараз Єгор вийде з деканату. Підійди до нього і запроси випити кави. Скажи, що потрібна допомога в навчанні. Головне знайти привід, а потім все якось складеться. Просто спробуй, інакше потім жалкуватимеш.

Маша казала правильні речі, та я і сама знала, що обов’язково пожалкую, якщо злякаюсь. На мить я навіть повірила в те, що зможу підійти і першою заговорити з Єгором. Але варто йому було з’явитися у коридорі, як моя хоробрість одразу кудись безслідно зникла.

— Зрозуміло, — невдоволено протягнула Маша, кинувши у мій бік швидкий погляд. — Все сама повинна робити. Все сама, — вона підхопила з підвіконня свою сумку і побігла за Єгором.

Мені примарилося, що через страх і сором моє серце впало кудись до п’ят. Чи взагалі — пострибало на перший поверх нашого навчального корпусу. Мені двадцять два, а долоні спітніли, як у дівчинки трьох рочків, яку батьки вирішили познайомити із сином своїх друзів.

Міцніше стиснувши лямки своєї сумки, я зробила крок уперед, потім зупинилась і прикусила нижню губу. В коридорі було дуже гамірно, тому я навіть не змогла б підслухати розмову Маші та Єгора, а визирати з-за рогу, щоб побачити їх, я не наважилась. Знаючи Машу, я розуміла, що вона не блефувала.

— Все, — оголосила вона і ледве не збила мене з ніг.

— Що — «все»? — спитала я хрипким через хвилювання голосом.

— Домовилась після занять зустрітися з ним у кафе. Ми вдвох повинні прийти, щоб він допоміг з проєктом з філософії. Але я обережно піду, а ви залишитеся разом.

— Ні, — я різко хитнула головою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше