28 розділ

                                                              Розділ 28

                                                Зникле запрошення.  

Картина: – молода жінка у саду – Клода Моне та плетіння індійців острова Наваха.

ТА МУЗИКА: хор від радості  з дев’ятої симфонії ВАНФІГА ХОВІНА.

Якось М’які іграшки разом з Тіткою Лізою та Сонею, були біля різнокольорового, музичного дерева.  Вони хотіли знайти свою подружку метелика. Метелик, був біля СТАР НВІ.

Тут метелик, почав співати пісню про те – що вона гарна. Аж тут хтось заспівав пісню метелика. Це був метелик монарх із поштою.

• А вам листи приходять? – спитав нас Михайло.

До мене не разу не прийшов лист, сподіваюся що хоч до вас приходять листи.

Метеликів, запрошують у якесь цікаву мандрівку. Метелики МОНАРХІ, мандрують далеко-далеко аж до АНГАРГА, у Мексиці.  Там у них кожен рік буває велике свято метеликів.

Тут Тітка Ліза, заглянула у поштову скриньку там й для неї є запрошення, й для Соні, й для М’яких іграшок.  Тут було запрошення й для нас. Ми теж запрошенні на велике свято метеликів.

Тут метелик за плакав.

• Що стобою метелик? – питає РЕНЬБОУ КВИН.
• Заждіть! – загадала Соня.  – вона не отримала запрошення.

Тут інші три метелики, почали глузувати з нашого метелика.

• Не жартуйте! Це помилка! Метелик, запрошений на свято метеликів. – захищала метелика СТАР.

Михайло, перевірив почтову скриньку, вона була порожнію. Михайло, покликав пана листоношу.

• Пане листоноша, метелик не отримав запрошення. – повідомив Михайло.

На сумці було намальовано, що метелик листоноша, по дорозі сюди у чотири місця пошту доставляла.

• Іграшки, ви поки летіть знайдіть запрошення, а ми із Сонею, будемо чикати вас на фестивалі метеликів монарх. – пояснила Тітка Ліза.
• Добре Лізо! У нас завдання! – оголосила СТАР НВІ. – треба облетіти усі чотири поштової скриньки для метеликів.
• Та знайти запрошення метеликів у політ у міграцію. – додав Михайло.
• Усі до ракети! – оголосила СТАР. – та ти теж Аліно!

М’які іграшки, побігли до Ракети та пристебнули ремені. Але щоб стартувати, треба потужність. Покладіть руки на колінка та барабаньте. Та-та-та-та-та-та. Швидше.

• А тепер усі разом… підніміть руки та скажіть даєш старт!
• Даєш старт! – вигукнули м’які іграшки.

Ракета злетіла та полетіла до першої почтової скриньки, біля НЕОГАРСЬКОГО водоспаду.

• У перед Ракето! Пливемо у низ по річці! – дала команду СТАР НВІ.

Ракета, приземлилася та попливла по річці НЕОГРАСЬКОГО ВОДОСПАДУ, але течія все посилювалася, тому Ракета увімкнула гвинт.

• Лишилося тільки знайти почтову скриньку. – зрозумів ВОЛТЯ.

Почтова скринька, була у низу водоспаду.

• Увага! Усім пристебнутися! – дала Команду СТАР. – летимо у низ!

Аліна, навіть перелякалася, коли  вони приземлилися у воду. Але поштова скринька, біля водоспаду була порожньою. Це означає що запрошення метелика не тут.

• Нам лишилося перевірити три місця. – зрозумів Михайло. – далі організація ОБЄДНАВШИЙСЯ націй.

Вони,  долетіли до НЮ-ЙОРКУ та приземлилися квітковій галявині.  Поштова скринька метеликів, була біля квіткової клумби.

Але біля ящику, щось шуміло та було схоже на якусь суперечку. Тут Михайло, помітив що метелики з різних країн о чомусь сперечаються.

• У мене є ідея! – придумала РЕНЬБОУ КВИН. – заспівай свою пісеньку Метелику та у всіх підніметься настрій.
• Ну ж бо РЕНЬБОУ! Ти співай, а я продере жую! – запропонував Михайло.

Михайло, РЕНЬБОУ та Метелик, почали діяти разом – щоб помирити Метеликів, але метелики їх не чули. Треба співати гучніше! Співайте разом з РЕНЬБОУ та метеликом.

• Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля! Ля-ля-ля-ля-ля-ля!

Від пісні РЕНЬБОУ та Метелика, усі метелики тут же заспокоїлися.

• Вам не сперечатися, моя порада! – додала РЕНЬБОУ.

Але треба було перевірити поштову скриньку. ВОЛТЯ перевірив, але запрошення там не було.

М’які іграшки та метелик, побігли назад до ракети. Лишилося перевірити усього лише дві поштової скриньки.

Наступна посадка – у АТЛАХОМІ, біля великої печери.

Печера виглядала моторошно. Напевно, там є кажани та павуки.

• Сподіваюся, ця почтова скринька, знаходиться не у печері. – сподівався ВОЛТЯ.

На щастя, почтова скринька була на зовні печери. Аж тут Метелик, почув що хтось кличе на допомогу у печері та полетіла у неї, але ж почтова скринька на зовні. Що їй там потрібно?

• Метелик, повернися! – кличе метелика РЕННЬБОУ КВИН.
• Треба знайти метелика! – вирішила СТАР НВІ.
• Метелик! – кличе РЕНЬБОУ.
• У печері занадто темно! – повідомив Михайло.
• Ви ж знаєте, я не дуже люблю темряву. – нагадав ВОЛТЯ.

Тут Ракета, увімкнула світло та було видно що у темряві. М’які іграшки пішли до печери та по дорозі казали « кажани та павуки». У печері було дуже прохолодно та різнокольорове.

Тут ВОЛТЯ, почув метелика! вона полетіла на одну зі стежок.  По переду були червона та чорна стежка? По якій же з них полетів  Метелик?

• Спочатку перевіримо червону! – запропонував Михайло.

М’які іграшки, побігли на червону стежку. Але там була не пісня метелика, а пісня кажанів. Тоді вони пішли на чорну стежку та там була пісня метелика.

• Усі на чорну стежку! – дала команду СТАР НВІ.
• Треба торопитися СТАР! Ти чуєш! – повідомив ВОЛТЯ. – сюди летять кажани!

М’які іграшки, скотилися з гірки у низ та знайшли метелика.

• Метелику, ось ти де! – зраділа РЕНЬБОУ. – навіщо ж ти полетіла?

Метелик, показав на павутиння, а там були три метелика.

• Та тут метелики! – зрозумів Михайло.
• Вони, потрапили у павучі сіті! – зрозумів ВОЛТЯ.