11 розділ

                                                            Розділ 11.

                                               УТИ-ПУТІ  СТАР НВІ!

Ілюстрації   річка КРЕНА КРИОЗОРНА КРАЇ  АНГЛІЇ - ШОНА  АРКІНСОНА ХРІНШОУНА!

Та музика – ЛОРДО з концерту для Валторни №2  мімі моль ВОЛЬКАКАРКА АМАДЕЯ МОЦАРТА.

Якось М’які іграшки відправилися на екскурсію на великі озера. Та СТАР НВІ наткнулася на гніздо качки.  Хочеш подивитися на гніздо.   Так чудово! Мама качка вже відклала яйця. Та їх було…! Давай порахуємо. Один, два, три. Чотири, п’ять, шість, сім, вісім. Усього вісім яєць.

Яйця почали рухатися. Зараз з ними відбудеться щось незвичайне. Як ви думаєте? Правильно з’являться каченята.

З яєць вилупилися каченята. Та Тітка Ліза сфотографувала їх на телефон.

• Мама качка хоче щоб її каченята пішли за нею у воду. -  повідомила СТАР НВІ.

І ось каченята ідуть. Та Михайло їх рахував. Та нарахував сім каченят.

• Усього сім каченят! – незрозуміла РЕНЬБОУ КВИН.
• А де ж восьмий? – спитав ВОЛТЯ. – він ще не вилупився?

Тут восьме каченя вилупилося.

• Каченя тебе мама кличе! – повідомив Каченяті Михайло.
• Тобі краще піти до неї! – нагадала РЕНЬБОУ КВИН.

Каченя пішло до річки.

Мама качка вчила своїх каченят плавати. Вони повторюють усе що вона роблять. Вони грають у роби як я!

Тут СТАР НВІ почала рухатися як мама качка. Перекачуватися зі сторони у сторону та співала « ля-ля-ля-ля-ля!». Та інші м’які іграшки повторювали за нею. А восьме каченя воно коли побачило СТАР НВІ то пішло за нею у рюкзак Тітки Лізи.

Тітка Ліза пішла додому та коли вона відкрила рюкзак то разом з м’якими іграшками з нього вийшло каченя.

СТАР НВІ хлопнула себе по лобу. Каченя зробило усе як вона. Опинилося що каченя думає що СТАР НВІ його мама.

• Ні каченя я не мама качка! Я СТАР НВІ м’яка зайчиха! – пояснила СТАР НВІ.

Тітка Ліза показала каченяті фото його мами. Каченя дуже сумує по Мамі.

• Не хвилюйся Каченя ми повернемо тебе додому! – заспокоїла його СТАР НВІ. У нас завдання: треба повернути каченя до родини.

Каченя так зраділо що скоро повернеться додому, але є одна проблема. Як же каченя піде до ракети адже їм треба летіти. І тут до СТАР НВІ прийшла ідея зіграти у улюблену гру каченяти роби як я.

М’які іграшки почали іти до ракети та каченя пішло за ними.

Усі пристебнули ремені безпеки та почали барабанити по колінах щоб зарядити Ракету Енергією.

Барабанять Михайло, ВОЛТЯ, РЕНЬБОУ КВИН та каченя.

• Нам потрібно ще більше потужності! – нагадала СТАР НВІ. – руки на коліна та з нами разом! Та-та-та-та-та-та-та-та! Швидше! Та-та-та-та-та-та-та! А тепер усі разом підійміть руки та скажіть на старт!
• На старт! – закричали м’які іграшки.

Ракета в злетіла та вилетіла у вікно квартири тітки Лізи та вони полетіли до озера у парку.

• РЕНЬБОУ  заспівай пісню роби як я! – попросив Михайло.
• Каченя, каченя летить у перед! У ракеті торопиться додому! – співала РЕНЬБОУ КВИН.  – адже каченя мама чикає! Де ж ти молодший  любий!
• Не хвилюйся каченя ми доправимо тебе додому швидко-швидко! – сказала СТАР НВІ та натиснула на кнопку. – ракета увімкнути запасні прискорювачі.

Але каченя повторило за СТАР НВІ та натиснув на оранжеву та жовту кнопку.

• О ні, каченя усе повторює за мною! – почала розуміти СТАР НВІ.
• Він думає що ми до сих пір граємо у роби як я! –  повідомила РЕНЬБОУ КВИН.
• Але зараз не час грати у цю гру! – злякалася СТАР НВІ.

Тут Ракета почала обертатися по колу  що у ВОЛТІ аж голова закружилася.

• Ракета приземляйся! – дала команду Ракеті СТАР.

Ракета приземлилися у лісі Львову. М’які іграшки та Каченя вийшли на зовні та опинилися у темному лісі. Ну як темно? Був день та сонце світило.

• Де це ми? – незрозуміла РЕНЬБОУ КВИН.
• Це схоже нас темний, страшний та ДРІМУЧИЙ ЛІС!- почав розуміти ВОЛТЯ.

СТАР НВІ зателефонувала Тітці Лізі.

• Алло, Тітко Лізо Прийом! Ти не знаєш де ми? – питає СТАР через зв’язок.
• У мене є ГЕОЛОКАЦІЯ вашої ракети. Ви зараз знаходитися у місці Львові. А точніше у його лісі. – повідомила Тітка Ліза.
• ОГО як нас занесло далеко від Києву! – почав розуміти Михайло.
• Тітко Лізо ти знаєш як пройти назад до озера Києву? – спитала СТАР.
• Вам треба пройти через ліс Львова, а потім пролетіти на ракеті у перед до Києву! – пояснила Тітка Ліза.
• Дякую за повідомлення! До зв’язку! – попрощалася СТАР. – Командо ідемо по лісу.

Усі пішли за СТАР НВІ по лісу. Аж тут вони почули вий.

• ВОЛТЮ це не ти вив? – спитав Михайло.
• Ні, це не я! – відповів ВОЛТЯ. – мені здається що це справжній Вовк!

Каченя злякалося Вовка. Треба було швидко тікати з віти.

• Але як же нам перебратися через ці камені? – спитала РЕНЬБОУ КВИН.
• Я знаю що робити! – вигукнула СТАР. – граємо у нашу гру! Робіть усі як я!

СТАР НВІ спочатку підіймала лапи у гору та стрибала на великий камінь, потім вона опускала лапи у низ та стрибала на маленькі камінці.

А потім вона нас запитала.

• Ви можете рухати руками у верх, а потім у низ? – ми відповіли що можемо. – давайте повторюйте за мною!

СТАР спочатку підіймала руки в гору та стрибала на великий камінь, потім опускала руки у низ та стрибала на землю. Вона повторила це ще один раз та перебралася через каміння.

Усі інші робили теж саме. Цілих три рази.

Майже всі перебралися, тільки для каченяти каміння було зависоке. Давайте йому допоможемо. Підіймайте руки у гору та каченя буде стрибати на великі каміння, а коли опустите то на маленькі. Каченя робило все коли ми підіймали руки в гору та у низ. Та ракета теж перестрибнула каміння.