Епізод 14: Підготовка до прийому

   -Давай швидше зараз моє плаття хтось купить,– кликала Богдана Олександра,– ти ж сам казав, що ми підемо на бал. Мені потрібно все купити.

-Іду, іду.– озвався, ледь пересуваючи ноги чоловік: "Жах, вчора до першої ночі відбивалися від звірів, а вона мене зранку збудила. Гаразд, що в нас тут, так… Залишилося три дні, до того як прибуде армія, грошей я уже назбирав, та вона сьогодні все потратить, знову прийдеться пахати...."

-Агов,– озвався Мартін, один із мисливців Гетельберга.

-Здоров був, що там? Відпочиваєш?– спитався чоловік.

-Ага, якби ж. Жінка навіть у вихідний спокою не дає. А твоя я бачу теж.

-Скільки тобі повторяти: вона не моя дружина!

-Та годі тобі, бачив би ти як вона тебе тоді несла, це точно любов. Хоча це не моя справа…

-Ну то і не лізь,– огризнувся Саша,– йди готуй штаб до прийому шанованих гостів із столиці.

-Та я би радий, зараз піду скуплюся і попробую звільнитись. Не забувай, о восьмій щоби був в барі.

-Та раз не прийшов, будеш тепер весь час згадувати? Я весь час з вами ходжу.

-Це був мій день народження! Проте в тебе є шанс виправитися, чекаю сьогодні на подарок.

-Гаразд, давай до вечора,– відказав Саша і побіг за дівчиною: "Я вже і забув, про все що зі мною було. Може спробувати ще раз? Точно, допоможу їй повернутися до батька і почну жити тут, як проста людина. Ніколи я ще не хотів бути простим чолов’ягою, без будь-яких особливостей. Гаразд годі про погане, що в мене тут з характеристиками? Якраз поки вона бігає можу подивитися:

Рівень 108

Техніки: "Стріла диявольського вогню 3р", "Молот грому 3р", "Інферно 3р", "Вогонь Іфрита 4р", "Примарний клинок 2р", "1000 клинків 1р", "Блискавичний крок 1р", "Ілюзія двійників 5р", "Карусель смерті 1р", "Виклик церберів 3р", "Виклик бісів 2р", "Стальна шкура 1р".

Рівень то вже хороший, проте техніки занадто слабкі відносно нього, ну це і не дивно, я мало каменів душі поглинув, тільки "Інферно" за рахунок поглинутої техніки троля сама покращилася на два рівні, та і не займався тренуванням навиків, для відкриття додаткових особливостей. Ну добре, зараз вже нічого не зробиш… Йой, я знову її загубив, де тепер шукати, вона всі гроші потратить"...

-Та ну ви серйозно, гик!– кричав мисливець в барі,– Я вам кажу, Саша маг, коли він врятував мене, то використав магію.

-І що? Він не може працювати на армію!– відповів інший п'яниця,– Ось Мартин, теж користуватись техніками вміє.

-Чекайте, в мене зовсім інша ситуація…– хотів відповісти чоловік.

-Яка інша?- спокійно спитав третій,– Ти ж був в армії і належав до загону магів захисників столиці. Та облажався, тебе вигнали і ти влаштувався мисливцем в цьому містечку.

-Ей-ей, ти ж обіцяв.

-О, щось новеньке. Ти чого нам не розказував про це бос?– нахабно сказав один.

-Не ваша справа.

-Бачу, Ви як вип'єте, то вже не такі спокійні і добрі, а?!– усміхнувся від самовдоволення задирака.

-Всім привіт, вибачте за запізнення!– викрикнув увірвавшись Саша.

-Я думав ти не прийдеш!– озвався Мартин, намагаючись забути про перепалку,– Що ти як учень, що запізнився на заняття до класної керівнчики? Заходь!

Чоловіки випивали і жартували, згадували про свої походи і як їх ледь не загризли звірі, говорили про сім'ю і про майбутнє. Проте найголовніша тема – прийом шанованих гостей із столиці, якби не це, сиділи б там до ранку. А так прийшлося опівночі розходитися.

   Наступного дня Богдана знов потягнула зранку чоловіка за продуктами, щоби винагородити його за покупки, бо вирішила приготувати смачну вечерю.

-Тобі салат з огірків.

-Так-так, давай швидше, я на чергування не встигну.

-Все ти встигнеш, це важливіше і так все спокійно стільки днів.

-Боже як ти мене…- хотів відповісти Саша, коли різко відчув біль: " Рука, палає. Нестерпно болить, в мозок віддає. Очі. Нічого не бачу, потрібно розгледіти… Печать світиться! Виклик? Потрібно бігти подальше від людей."

-Ти куди! – крикнула навздогін дівчина.

-Ско… "Навіть вимовити не можу, рука зараз вибухне. Потрібно бігти швидше."

   Тільки він встиг забігти в ліс, як печать на руці почала димитись, навколо чоловіка з'явилась гігантська пентаграма і з неї вилізло з сотню монстрів."

-Ліс? – почувся голос, – я думав мітку поставили десь ближче до людей. Цербери, шукайте запах скупчення людей. Біси, облетіть і шукайте поселення з неба. А Гоги, просто паліть все підряд.

"Це демон, через цю печать можна викликати демона? Вони хочуть найти місто, я не встиг далеко відбігти. Тут ще й гоги, ці прокляті створіння, що буквально кидаються вогнем, вони завдавали проблем і досвідченим воїнам. Але головне цей демон, по вигляду він досить слабкий, але ця аура, що з ним не так? Немає часу думати, потрібно його зупинити"– думав чоловік підводячись і виходячи із-за дерева,– Агов, твоїм противником буду я!!!

-Ух ти що!– викрикнув із захопленням демон,– Я бачу ти з головою не дружиш! Цим ти мені і подобаєшся! Погнали!!!