Розділ 15

"Ліна" 


Зайшовши у ресторан, ми помітили що Дана з Джошом вже сиділи за столиком біля вікна. На сестрі була сукні темного зеленого коліру, яка дуже пасувала під її темне волосся, яке сьогодні було гарно вкладене в кучері. А чоловік дівчини був у сірому діловому костюмі, під яким виднілась сорочка такого ж кольору як і сукня його дружини. 

- Привіт, довго нас вже чекаєте? - запитала я надто різко, бо від моїх слів Дана аж піскочила на стільці. 

- Привіт, та ні не так і довго, ми тут всього хвилин п'ять. - відповів мені Джош на чистій українській мові. Я була дуже здивована, бо під час нашої останьої зустрічі, яка була три роки тому, він навіть трьох слів на українській сказати не міг. 

- Джош. - поки чоловіки тиснули дин одному руки, ми з Даною обіймалися. 

- Давид. 

- Нічого собі, Джош, ти вивчив українську? - здивовано дивилася я на чоловіка своєї старшої сестри. 

- Так, просто були думки, щоб переїхати в Україну. Тому так сильно почав вчити вашу рідну мову. - цей чоловік здивував мене вже вдруге за десять хвилин. 

- А чим ти взагалі займаєшся? - запитав Давид, я відчула тепло його лодоні у себе на талії. 

- У мене власне виробництво ліків. "Hermeln-family" одна з найбільших компаній у Вашингтоні. - Джош почав коротко розповідати про історію компанії Гермелс. 

Після розповіді Джоша, ми вирішили піти на вулицютак як він курив, а ми були не проти провітритися.  

- На вулиці доволі прохолодно, візьми піджак. - накидаючи мені на плечі свій піджак, Давид обійняв мене за плечі. 

- Ви така гарна пара. - зазначив Джош. Весь вечір чоловік Дани кидав дуже дивні погляди на мене. 

- Дякую. - відповів мій хлопець. - Можливо вже підемо у заклад? 

- Так, ходімо,  а то вже холодно. - підтримала Дана. 

На вході до Давида перейшов, якийсь хлопець на вигляд років двадцять шість. Зеленоокий брюнет, під два метри росту. 

- Даві? - запитав у мого хлопця цей незнайомець. 

- Алекс, якими дорогами у Києві? - Алекс той самий друг дитинства Давида. 

- Коханий, ми напевно вас залишимо. А ти потім підійдеш до нас, добре? - прошепотіла я на вухо своєму хлопцеві. 

- Добре, крихітко. Я буду скоро, якщо що ми будемо біля бару. - цілуючи мене у скроню, тихо промовив Даві. 

Ми залишили старих друзів наодинці та пішли до свого столику. Дана сказала, що хоче у туалет. Тому ми залишились наодинці з Джошом. 

- Ліно, а мені цікаво як довго ви вже з Давидом? Він так дивиться на тебе. - з якимось роздратуванням промовив чоловік моєї сестри. 

- А тебе чому це так сильно цікавить? - я справді не  розуміла чому Джош так різко почав цікавитися нашими стосунками з Даві. 

- Та просто цікавість. 

- Трохи більше місяця. - крижаним тоном відрізала я. Мені було трохи лячно знаходитися з ним наодинці. Він дійсно дуже дивно на мене дивився весь вечір. 

- А де ж твій Андрій чи як його? - це було схоже на якийсь допит. Навіть Бойко не так багато задавай запитань. 

- Він виявився мудаком. Слава богу ми не разом. 

- Ти така гарна, коли ми зустрічалися останній раз ти була з брекетами. - після цих слів, чоловік сів на стілець Дани. До цього ми сиділи один на впроти одного, я так відчувала хоча б якусь беезпеку, а зараз ж мені з кожною секундою ставало все страшніше і страшніше. 

- Дякую, а тепер ти можеш будь ласка сісти на своє місце. Бо коли Дана прийде, мені здається вона не зрозуміє що тут відбувається. 

- Та все вона зрозуміє, а давай но ми зараз вийдемо на вулицю поговоримо. Не люблю вести бесіди при сторонніх. -  слова цього мерзотника викликали у мене лише огиду, у нього є дружина, донька, а він клеїться до сестри його жінки. В один момент я відчула на коліні неприємний холод. 

- Забери руки, ідіоте. - я скину руку чоловіка, що йому взагалі не сподобалось. 

- Та чого ти ламаєшся, ми добре проведемо час. Ні Давид, ні Дана не дізнаються що ми з тобою робили. - облизуючи нижн губу, промовив Джош. 

- Я тобі повторюю забери свої мерзотні руки від мене. - чоловіку було байдуже на мої слова, знову його рука опинилась на моїй нозі. Тепер тільки не на коліні, а на внутрішній частині стегна. Він явно хотів мене, прямо тут і зараз. Його рука піднімалася все вище. Піднявши погляд на стіл, я помітила виделку. Один різким рухом ця веделка опинилась у нозі цього йолупа. 

- СУКА. - прогарчав чоловік, замашуючись на мене. 

- Ще один не вірний рух і ти будеш трупом. - хтось стояв за моєю спиною, я зразу відчула парфум Давида. 

- Чувак, заспокойся. Не місце для різанини. - обернувшись я помітила Алекса, якийсь стояв прямо буля мого хлопця. - Ви їдьте додому, а я розберусь з цим прихильником залицянь. 

- Дякую тобі. - відповіла я, підіймаючись. Давид зразу огорнув мене своїми руками. 

Як раз у цей момент Дана вийшла з вбиральної. 

- Джош, що з тобою? Що сталось?  - почала лепетувати сестра. 

- Твій чоловік мудило

, який хотів зґвалтувати твою ж сестру. - відповів Давид.