Невже спокій?

Ми спустились на другий поверх мовчки. 

- Тут дуже смачні круасани з фісташками. - порушила мовчання жінка, коли ми вже були біля дверей кафе. 

- На жаль у мене алергія на фісташки. 

- Шкода, та є ще з шоколадом та карамелю. - Марина була милою навіть на одинці зі мною, мені здавалось це дуже підозріло. 

Ми сіли за столик та офіціант приніс нам меню. Я вирішила послухати Марину та взяла круасан з карамелю та латте з корицею. Поки ми чекали замовлення, жінка вирішила зі мною поспілкуватися. 

- Мені Давид багато про тебе розповідав. Так я знаю тобі зараз не дуже зі мною комфортно спілкуватися. Я коли прийшла знайомитися з батьками Олександра, ледве свідомість не втратила. Ви до речі вже знайомі? 

- Якщо наша зустріч у під'їзді називається знайомством то так. - згадувати цього нахабного чоловіка було бридко. Я навіть не розумію як така жінка як Марина могла вийти заміж за Олександра. 

- Ну так Олександр дуже специфічна людина. А після нашого розлучення стало все ще гірше. 

- Марино, а він тебе бив? - було очевидно що так, але все-таки хотілось запитати. - Вибач за незручне запитання.  

- Так, коли Олександра повідомили про наше розлучення була дуже сильна сварка, під час якої мій колишній чоловік ледь не вбив мене. Давид вчасно повернувся додому після тренерування. - так ось ще одна причина чому Даві так сильно ненавидить свого батька. 

- Ви розлучились після смерті Ніки? - від мого запитання у Марини ледь очі на лоба не вилізли, вона очевидно не очікувала такаго запитання. 

- Тобі Давид розповів? - обличчя жінки змінилося після згадки про доньку. З ніжного, милого та доброго виразу обличчя не залишилося нічого. Очі наповнились сльозами та убло видно як Марині важко про це розмовляти. 

- Марино, вибач, якщо ти не хочеш про це розмовляти я тебе зрозумію. 

- Ні ні, все добре. Просто Давид ніколи нікому не розповідав про сестру та взагалі про сім'ю. На розлучення я подала через місяць після сметрі Ніки, я взнала хто та через кого її вбив та познущався. - жінка не могла стримувати сліз. Мені було дуже боляче дивитися на неї, я підсунула своє крісло до неї та взяла її за руки. - Дякую. Пройшло вже чотири роки та все ж така я не можу відпустити цю трагедію. Як тобі і розповідав Давид, Ніку вбили суперники мого колишнього. Вони хотіли надавити на Олександра за допомогою викрадення доньки. У їхніх планах не було вбивство Ніки, та у неї почалась кровотеча від зґвалтування. Їх репутацію знищено, у них та їхніх дітей немає майбутнього. Рік тому Давид хотів стерти їх з лиця землі та Алекс його переконав цього не робити. 

- А хто такий Алекс? - Даві мені нічого не розповідав про нього. 

- Друг дитинства Давида. Вони дружать ще з дитячого садка, та зараз буже рідко спілкуються як я знаю. Напевно вони і не спілкувалися весь час поки ви знайомі. - після цих слів офіціант приніс наші замовлння та ми почали їсти.  Марина мені розповідала про дитинство Даві, як він бився у школі та ледь не вбив хлопця через те що він ліз до сестри. 

Через деякий час ми вийшли з кафе та направились до кабінету, у якому було підозріло шумно. Я почула крик Давида та... Олександра.