Непокірність має ім'я Україна.
Синьо-жовті стрічки у русявому волоссі,
З якими любить грати подунав'я бриз.
В руці тримає сніп пшеничного колосся,
На стовбурі запекла мученицька кров...
Коли говорить, світ кайфує з солов'їної промови.
Непокірність – центр Європи,
Де бере початок людяність та єдність,
І панує лиш народ. До Мами нескінченна вірність
Там, де наче на Голгофі, Здобува
Незламність, попри страждання, волю.
Коли в той час раби кричать: "ми подаруємо її"
Незламність звати Українці,
У жилах їх прославлена козацька кров,
Тече, кипить, вирує жага до свободи,
Що кріпить дух із леза предкової шаблі.
Не візьмуть в свій полон кайдани ті ворожі,
Не стопче нога окупанта їхню честь і гордість.
Відредаговано: 12.08.2022