А все ще буде. І світанок новий, і радість,
І заметіль у місті, від вітру вуст шершавість.
І сон міцний, здоровий, різнокольоровий,
І гість - жаданий, любий, пізньовечоровий.
Це зараз важко дихати, дивитися у небо,
Немає сил, здається, ось момент, коли нічого вже не треба.
Якась межа. Охоплює безсилля і розчарування.
По закутках кімнат ховається надія. Вже остання.
26.01.2019 р
Відредаговано: 14.06.2022