І вітер вив собі на волі,
І то було моє життя,
І думка полем неосяжним
Неслася стрімко мов буття
Я чув в деревах тихий спокій,
Безмежний всесвіт відчував
І думав, що в житті все просто,
Доки тебе не покохав.
А те кохання, мов той терен,
Цвіте яскраво та болить,
В моєму серці без взаємин
Кришталь кохання мерехтить.
Відредаговано: 06.12.2019