24

Діма відкинувся на спинку крісла, тут же набираючи номер Артема. Чекав із нетерпінням, коли друг відповість. Той підняв слухавку на другому гудку.

- Привіт, Дім! Як справи? - пролунав голос Артема з характерною хрипотою, ніби він щойно прокинувся.

- Привіт, Артеме! Ти не забув?

-Ну не хвилюйся ти так! Звісно, не забув! І вже всіх майже обдзвонив!

Гаразд, як ти думаєш, кого запросити з нашої групи ще?

- Та всіх, хто був із нами тоді. Але ти знаєш, хто мені потрібен особливо? - він на мить зам'явся, потім продовжив. - Анна.

- О так! Міг би й не говорити...  Я й так усе зрозумів. Так це заради неї? - Артем підморгнув, хоча Діма цього не бачив. - Вона сама зараз? Чи як? Тільки друже... Я не знаю, як там у вас, багатіїв, водиться, може, як султани, і можете собі дозволити сто тисяч коханок, тільки навіщо ти саме Анну для цього вибрав?

Дмитро спочатку розсміявся, але потім відкашлявся й упевнено заявив Артему:

- Чорт, навіть не знаю. Але вона мені потрібна. Ну ти то, як чоловік, маєш мене зрозуміти!

- Ксюша! Злізь із мене! - почув у відповідь тихий шепіт Артема, Дмитро.

-Ксюша, це дружина? Я, невчасно? - з посмішкою запитав Дмитро.

-Донька моя! - тут же відзвітив Артем. - Ти ж знаєш, що Анна психолог, так? - продовжив він незворушно. - У неї на думці завжди тільки робота.

- Знаю. Я все про неї знаю... - зітхнув Діма. - Але я сподіваюся, що цього разу в неї буде інший настрій.

- Ти до неї на прийом записався, так? - жартівливо запитав Артем.

- Та й не тільки на прийом! - відповів Діма, нервово відкинувши волосся.

- Ну, тільки не кажи, що плануєш щось романтичне. Вона може не зрозуміти. Вона в курсі, що ти одружений? Друже... Мені здається, все це, м'яко кажучи... - не міг підібрати слова Артем.

Він відкашлявся і продовжив:

-Я нікому не скажу ні слова! Я могила і ніколи тебе не підводив... Але, по-моєму, ти зовсім безстрашний. Чим ти думаєш зараз? Яким місцем? - обережно поцікавився він.

- Усіма місцями я добре зараз думаю, Артеме.  Так, я її досі не забув. Це буде шанс, - зізнався Діма, хоча й розумів, що в душі це звучало як щось більше, ніж виправдання перед другом юності.

- Гаразд, у тебе є план? - конкретно запитав Артем.

- Так, ще не до кінця. Переконайся, що всі прийдуть. І про те, що я головний витівник усього, нікому ні слова.

- Дімо, та облиш, про те, що це твоя ідея, ніхто й не дізнається. Я тут якось на задньому плані, просто підтримую тебе. Ти завжди так робиш - стоїш за лаштунками, а потім у найнесподіваніший момент вистрілюєш.

Дмитро знову іронічно посміхнувся:

- Хочеш сказати, що я маніпулюю? Ти ж знаєш, у мене дружина... мені не до маніпуляцій.

Артем із придихом розсміявся:

- Ха-ха, ну так, звісно! Хоч тут згадав про неї! Ти, напевно, їй уже розповів, що скоро всією тусовкою в кафе «Холлі» зависати будемо. Як твоя дружина взагалі до цього ставиться?

Дмитро витримав паузу і продовжив:

- Спокійно. Вона зайнята своїми справами... Та й навряд чи їй буде цікаво. Головне, що зустріч відбудеться.

- О, зрозумів. Отже, вечір на волі, так? Ось тільки я не впевнений, що твої наміри такі вже нешкідливі. Адже ти завжди знаєш, чого хочеш.

Дмитро продовжував віджартовуватися:

- Ти мене розкриваєш, друже. Але тут не про це. Я просто хочу, щоб ми всі добре провели час, згадали молодість...

- Та зрозумів я вже! Не виправдовуйся! - відповів Артем із запалом. - А я між справою подумаю, як би дружину відпустити на вечір. Буде непросто!

- Так, уже, друже, вибач за твої труднощі!

- Не переживай! Я впораюся, - розсміявся Артем. - Удачі з Анною.

- Головне, щоб усе пройшло без ексцесів, - нагадав Артем, і вони обидва засміялися.

-Ти можеш і з дружиною приїхати! - раптом схаменувся Дмитро.

-Навряд чи вона підтримає цю затію. Нам доведеться потім десь усю ніч коротати! - заперечив цілком серйозно Артем.

-Зараз я тобі щось скажу, тільки тримай себе в руках, будь ласка...

-Що ще? Ти мене вже лякаєш!

-Розслабся! - заспокоїв його Дмитро, розряджаючи таємничий вайб. - Другий поверх пам'ятаєш?

Артем тихо розсміявся у відповідь. Він пам'ятав, як зрідка хлопці виводили туди дівчат для своїх утіх, оскільки це було зовсім не відвідуване місце в закладі. Там же вони встановили кальян, розташувавшись у колі поламаних ігрових автоматів.