Коли Анна увійшла в магазин Лєри, на обличчі її явно читалася схвильованість. Анна призупинилася біля входу і глибоко зітхнула, одягнувши на обличчя чергову посмішку. Усередині магазину стояв приємний аромат свіжого одягу, а на стінах висіли яскраві речі, ніби запрошуючи на зустріч зі іншим світом. Лєра помітила її майже миттєво.
- Анно! - закричала вона, кидаючись назустріч. - Як чудово тебе бачити! Ти виглядаєш трохи... загубленою. Усе гаразд?
Анна спробувала знову посміхнутися, але посмішка не досягла її очей. Вона обійняла подругу, і в цей момент відчула, як її напруга трохи вляглася.
- Привіт, Лєро. - відповіла вона, намагаючись приховати свої почуття. - Так, усе нормально... просто трошки... багато роботи! - зам'ялася вона.
- Не вірю... - з усмішкою промовила Лєра, ведучи її до рядів одягу. - Навіщо ж ти прийшла до мене в магазин, якщо все нормально? Давай, розповідай!
Анна зітхнула, опускаючи очі на вітрини.
- Знаєш, Олексій зробив мені пропозицію. - її голос здригнувся. - Але потім я побачила його анкету на сайті знайомств...
Лєра призупинилася, дивлячись на неї з відкритим ротом.
- Що?! Я так зрозуміла, Олексій - це твій коханий? - вигукнула вона. - Який жах! І це після пропозиції?!
Анна кивнула, почуття знову піднімалися на поверхню, як не намагалася вона їх приховати і здаватися спокійною.
- Так, і це не все. Я ще бачила його з іншою дівчиною у квартирі. Вона мала... такий вигляд... ніби щойно вискочила з його ліжка.
Лєра насупила брови, і її веселий тон змінився на серйозний.
- Боже, Анно, як він міг?! Ти заслуговуєш на краще! Безперечно! - сказала вона, обіймаючи її. - Блін... Але тільки не це... - з відчаєм протягнула вона, співчутливо хитаючи головою.
Анна відчула, як тепло подруги зігріває її.
- Дякую, Лєро. - вимовила вона. - Я просто не знаю, як поводитися. Мене розриває на дрібні частини.
Лєра відразу потягнула її до примірочної.
- Давай спробуємо щось новеньке! Час оновити твій гардероб. Не сумуй! Може, ти зустрінеш когось більш гідного! - підбадьорювала Лєра. - Переступи через нього і рухайся далі! Ну ж бо! - поплескала вона її по плечу! - Ти психолог і чудово знаєш, що потрібно робити в таких ситуаціях.
Анна засміялася.
-Психолог!!! Тепер я зрозуміла, що опинившись у такій дупі, ніякі пізнання в психології мене не врятують. Відчуваю себе килимком біля порога, об який витерли тонну болота!
-Плюнь і розітри! Він просто не твій чоловік! Треба ж, а тобі не цікаво, чому він освідчився тобі, а сам майже відкрито з іншими фліртує!
-Цього я не встигла дізнатися... Кинула каблучку йому в свиняче, нахабне рило і втекла!
-Забудь! Принц виявився не твоїм, і не жити тобі в його королівстві!
-Кажуть, жінки в дорослому житті шукають те, чого нам не вистачало в дитинстві... - задумливо промовила Анна, перебираючи вішалки з одягом. - Досі не зрозумію, нахрена мені в дитинстві потрібен був козел!
Обидві дівчини пирснули сміхом, прикриваючи рот рукою, щоб інші покупці не звертали особливої уваги на них.
-Згадаєш мої слова, подруго! Ти ще зустрінеш гідного чоловіка!
- А може, Діму? - пожартувала Анна, не бажаючи показувати свою справжню зацікавленість.
- О, Діма! - закотила очі Лєра. - Він же той, хто завжди був «не тим»? Чому ти про нього згадала?
- Та просто він приходив до мене на сеанс психотерапії... - зронила Анна, не надаючи цьому значення.
Лєра розсміялася, її голос нагадував дзвінкий дзвіночок.
- Може, йому твоя особиста консультація потрібна, а він не знає, з якого боку підійти? А ти його в групову записала, так?
Анна знову посміхнулася, але в її очах ще залишалася тінь тривоги.
- Ти така весела! - сказала вона. - Але, правда, Діма... він змінився. Я не знаю, що й думати. Точніше знаю, Лєра, він просто з учорашнього дня не виходить із моєї голови навіть покурити! Якби ти побачила його не впізнала. Ти б точно закохалася!
- Дякую! Не треба! Він одружений! Знаєш, Анно, іноді варто дати людям другий шанс... - раптом сказала Лєра, поправляючи сукню на вішалці. - Особливо якщо вони стали мільйонерами.
- Сама сказала! Він одружений! - зітхнула Анна.
- О, дивись, яка сукня! - вигукнула Лєра, показуючи їй нову сукню з останньої колекції.
Анна дивилася на своє відображення, посміхаючись.