Твій янгол не спить у тебе на плечі,
І навіть не дивиться з хмари,
Твій янгол любить погарячіш:
Пітбулів, метал, гітари…
Твій янгол навряд чи колись літав,
А крила були б – то б викинув,
Або на потертий байк поміняв,
Та зверху «ракету» випросив.
Твій янгол – далекий, як Єрусалем,-
Півроку буває зайнятий.
З місця зірватися – без проблем,
А потім шість місяців – у пам'яті?
Відстань між вами свідомість рве
І космічним холодом дмухає.
Але янгол всередині все ж живе
І тебе вечорами слухає…
Ти каву п'єш, він поруч сидить,
Мовчки дивиться, посміхається.
І хоч по ночах за кордоном спить,
Але поруч все ж прокидається.
Мить і зникне. І знову немає ніде,
Більше миті тобі не довірено…
Він начепить німб і кудись піде,
Адже в янголів справ неміряно...
Відредаговано: 22.03.2021