Глава 5

​Два дні інтенсивного планування та підготовки пролетіли, як одна мить. Дарина переїхала до розкішного пентхауса Вадима, де її оточила цілодобова охорона. Її життя стало схожим на ілюстрацію з глянцевого журналу, але за блиском приховувалася постійна напруга. Вона трималася, відчуваючи, що тепер несе відповідальність не лише за себе, а й за їхню спільну дитину та успіх їхньої змови.

​Вадим, завдяки її рішучості, відчув величезне полегшення. Їхні стосунки, що почалися з таємниці та вини, тепер ґрунтувалися на спільній меті та довірі.

​Увечері Благодійного Гала-вечора атмосфера була електричною. Вадим, у бездоганному смокінгу, тримав Дарину за руку. Вона була в елегантній смарагдовій сукні, яка приховувала ранні ознаки вагітності, але підкреслювала її королівську поставу.

​Коли вони з'явилися у фойє, сотні поглядів прикували до них. Це був перший публічний вихід Вадима з жінкою, і це вже викликало хвилю шепоту.

​Серед присутніх Дарина помітила Сергія. Він стояв біля входу, і його усмішка зникла, коли він побачив пару. Сергій підійшов, його обличчя було стурбованим.

​"Дарино, що це означає? Ти з ним...?"

​Вадим, не даючи Дарині відповісти, стиснув її руку. "Це означає, лікарю, що Дарина — зі мною. І це її остаточний вибір".

​Вони пройшли до центральної зали. Коли почалася офіційна частина, Вадим несподівано попросив слова. Зал, наповнений шепотом і дзвоном келихів, стих.

​Вадим вийшов на сцену, взяв мікрофон. Його погляд ковзнув по VIP-зоні, де сиділи його вороги — клан Ковальських та їхні союзники, які вже були бліді від гніву.

​"Пані та панове", — його голос був гучним і впевненим. "Цей вечір присвячений мистецтву, але я хочу присвятити його майбутньому. Дозвольте мені, без зайвих слів, представити вам не просто свою супутницю. Це Дарина, власниця Арт-простору "Міст", і моя офіційна наречена".

​Дарина ледь не впустила келих, хоча вони це й планували. Наречена? Це було занадто швидко. Її шок був настільки ж сильним, як і у всього залу.

​Вадим підійшов до неї, взяв її руку і поцілував її перед сотнями камер. Потім він підніс мікрофон до своїх губ і сказав, дивлячись прямо в обличчя своїм ворогам:

​"І найважливіше. Дарина — матір моєї майбутньої дитини. Ця дитина стане моїм спадкоємцем. Я роблю цю заяву публічною: будь-яка, навіть найменша шкода, заподіяна моїй нареченій чи моїй дитині, буде розцінена як відкрита війна проти всього, чим я володію. І помста буде швидкою та нещадною".

​Зал вибухнув спалахами камер і гучними аплодисментами. Вороги в VIP-зоні були люті. Вадим зробив свій хід: він вийшов із тіні, перетворивши Дарину на недоторканну фігуру під його захистом.

​"Ти зайшов занадто далеко", — прошепотіла Дарина, її очі горіли від гніву на нього, але й від захоплення його рішучістю.

​"Ні", — відповів Вадим, міцно стискаючи її руку. "Я зробив єдине, що міг. Ти тепер в безпеці. Битва тільки починається, Дарино. І ми переможемо разом".