18.3

В голові не стихає питання: чому саме сьогодні обрана обсерваторія?
Обережний Лайон щоразу змінював місце зустрічі. Ми ніколи не зупинялися в одному й тому ж місці двічі поспіль. Сьогодні мав бути Редженсі. Я мав бути там. Але все різко пішло не за планом. І цей непередбачуваний поворот може коштувати життя моїй Кейті.

Холодний піт повільно стікає спиною. Я не розумію, чому він саме зараз вирішив змінити місце. І не можу збагнути, чому це так важливо. Одне очевидно: Лайон не вірить у випадковості. Якщо ми сьогодні тут, в обсерваторії, значить, на це є вагома причина, яку мені ще належить зрозуміти. І це не дає спокою.

Проте задумуватись на цим немає часу, єдине, що має значення, — повернутися. Чим швидше, тим краще.

Заскакую на спину коня, рука автоматично стискає поводи, і він зривається з місця. Спочатку повільно, ніби чекав моєї остаточної команди, але через мить переходить у повний галоп. Руїни обсерваторії зникають за верхівками дерев.

Усе навколо виривається з-під контролю, мов спалахи темної бурі. Наче віддзеркалює мої душевні терзання. Серце гупає не так, як зазвичай. Це не просто паніка. Це щось глибше й страшніше. Кожен удар копит на звивистих стежках відгукується глухим болем у грудях.

«Вона не може загинути. Не може!» — повторюю подумки, мов божевільний. Тривога випалює кожну клітину тіла. Відчуття невідомої, потужної загрози накриває хвилею. А раптом не встигну? Раптом буде запізно?.. Страх стискає горло.

Струшую головою, проганяючи нав’язливі думки. Я встигну! Іншого варіанту не існує! Її обличчя, сміх, погляд — усе це постає перед очима, як химерна картина, яку треба зберегти за будь-яку ціну. Якщо втрачу Кейті, усе інше в цьому світі стане беззмістовним і пустим.

Мій кінь летить крізь ніч, а серце скидається до шаленої швидкості. У голові змішуються сумніви, запитання: чому вона знову потрапила в той клятий клуб? Як вона там опинилася? Яку гру веде? Але зараз єдина думка: аби вона була жива.

Більше ні на крок від себе не відпущу, запру в кімнаті, попри її обурення та супротив, приборкаю це дике створіння, задобрю пестощами й поцілунками, й вона нарешті викине усі дурниці з голови. Буде моя. Буде в безпеці.

Ліс поглинає звуки. Тільки стукіт копит лунає у вухах, мов древнє закляття. Вітер шелестить гілками, створюючи примарний шепіт. Гілки переплітаються, утворюючи темні тунелі, крізь які пробивається тьмяне світло місяця. Запах вологи та хвої насичує повітря.

Раптом стукіт копит множиться. Наче за мною слідом мчать ще два вершники. Обертаюся. Лайон і Маердан скачуть тінями серед дерев. Напруга наростає, але водночас відчуваю полегшення. Я не сам.

Лісова підстилка змінюється на утрамбовану землю. Стежки ширшають, дерева розступаються. Попереду починають мерехтіти сторожові вогні міста.

Полегшено видихаю, коли вилітаємо на узлісся. Запах диму й звуки міського життя розмивають лісову тишу. Але в думках знову питання: чи вистачить мені часу?

Близько до воріт гукаю:
— Відчиніть ворота! Терміново!

— Ти хто такий? — долинає голос згори.

— Лорд Бальтазар Армстронг! — чітко відповідаю.

За воротами чую скептичний гул, але не встигаю щось додати. Стукіт копит позаду і голос Лайона:
— Іменем короля, відчиніть ворота!

Браму підіймають. Без слів мчу далі. Копита коня б’ють по бруківці, оглушливо відлунюючи між будинками.

Вулиці майже порожні. Тільки кілька перехожих, побачивши мене, ховаються в тіні. І ось, повертаючи на центральну, бачу Редженсі Хейвен. Багряні відблиски вогню б’ють із вікон першого поверху.

Холод біжить між лопатками. Кров закипає.

Підлітаю, як тільки можу, зістрибую з коня. Люди з відрами поспішають до діжок із водою. Їхні рухи здаються хаотичними, але в кожному видно рішучість.

— Як довго горить? — кидаю питання.

— Пів години, сер, — відгукується юнак із порожнім відром. — Але ми не можемо його загасити. За стихійниками вже послали…

— Там є люди? — запитую, стискаючи кулаки.

— Є, — чую шепіт із натовпу.

Але я й без цього знаю. Кейті всередині. Жива. Поки жива. Намочивши хустинку, притуляю її до обличчя й кидаюся у вогонь.

— Божевільний! — чую позаду, але мене вже поглинає рев вогню.