Справжні Казки

Веселка та Пушок, які знайшли один одного

Далеко-далеко, на самій вершині хмар, жила Веселка.

Вона була єдинорогом, але не просто білим! Веселка була кольорова, як усі-усі барви світу.

А внизу, на зеленій-зеленій травичці, жив Пушок. Пушок був звичайний білий собака. Він дуже любив бігати та ганяти метеликів.

«Ой, який він білий!» — здивувалася Веселка. Вона обережно спустила свою голову з хмари, щоб краще розгледіти Пушка.

«Ой, яка вона кольорова!» — здивувався Пушок. Він зупинився посеред трави і сів, щоб уважно подивитися на диво на небі.

Веселка тихенько посміхнулася. Вона вирішила поділитися частинкою свого чарівного кольору. Вона торкнулася рогом краплинки роси.

Фур-р-р! Чарівний промінь помчав униз і торкнувся землі. Це була маленька, яскрава райдуга-місточок!

Пушок підійшов до райдуги-місточка. Він обережно понюхав її носом. Який приємний запах! Як пахнуть кольори?

Собака Пушок стрибнув! Він хотів спіймати жовтий чи, може, червоний? Але він спіймав лише маленький синій відблиск на вушку!

«Ха-ха-ха! Весело!» — засміялася Веселка згори. Пушок теж засміявся і зрозумів: неважливо, скільки в тобі кольорів. Важливо, як весело тобі разом!

Веселка зійшла з хмари, а Пушок підбіг до неї. І тепер найкращі друзі гралися, не зважаючи на те, що один був райдужний, а інший — просто білий (але з одним синім вушком!).

Сагайдак Крейза

Подобається

#549 в Різне
#76 в Дитяча література
#514 в Молодіжна проза
#117 в Підліткова проза

У тексті є: веселі герої, смішні історії, і не тільки

Відредаговано: 04.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись