8. 18. 11. 24. Приємності

От є в житті неприємності, а є приємності. Наприклад, у нас не було світла - то неприємність, то звіролюди якісь нападають і гризуть станції. Я чув, як хлопці балакали: давайте скажемо йому про звіролюдів, бо рвоне ж туди, порядки наводити. Воно ж пришелепкувате. Дуже цікаво. У нас є ще одне пришелепкувате. треба знайти і познайомитися, одному в гуртожитку буває нудно.

Тут мені не нудно. тут мене гукають у друзі. один добрий пан сказав, що йому подобаємося ми з тобою, щодобчику, уяви? Ми повинні тримати марку. але не зазнаватися.

Тут так погано писати в вікні. кома і крапочка майже однакові. Не видно хвостика. Тобто, незрозуміло, хто з них хлопчик, хто дівчинка,   иии. Про мене так теж кажуть. так що зовсім не смішно. І зась їм до мого хвостика. най собі самі відростять і не сікаються.

Тому пробачте. якщо я напишу кому, а там треба крапку. Або ж навпаки. Я не навмисне. Повірте. то не найгірше зло, на яке я здатен. Іноді я можу не поставити велику літеру на початку речення. мені не так щоб соромно, але трохи неприємно, коли подумають, що я не знаю тої пунктуації. Усі б так кримінальний кодекс знали, як я пунктуацію.

Так от, я ще про того пана. Я до нього пішов - а у нього там світлини, світлини. Теж гарні, Такі всі в чистому, теплому, дуже гарно. такий одяг - я б носив. тільки білий не дуже люблю, але то ж моє особисте. і я не можу написать, чому.

Один пан там палить люльку. і навіть бабця палить люльку, це ж треба.

Ого, я читаю. Та бабця- босорканя. Тут ще бувають мольфари і чаклуни. а в нас були вільси та елси. Та пані з люлькою - маю надію. паління їй не зашкодить, бо як вмієш перевертатися на ворона і корову. то зробити тютюн корисним - справа двох митєй.

Там ще є фото, де пан лежить на вулиці просто неба. Так робити не треба. Я розумію. то протест, але коли я відчув, що астронавти загинуть і їхній корабель не можна в зорі запулювать. я теж робив протест і ліг на підлогу в космопорті - мене відвезли до спеціалізованої Номерградської лікарні номер один. І були уколи, уколи больно, але потім нормально і навіть весело. Тільки психолог мій звільнився чомусь і поїхав на Памір. Передавав мені привіт і фото з монахом в червоній шторці. Сказав, завдяки мені пізнав сенс життя і ніколи йому не зрадить. Ми всього тричі розмовляли. Я тут ні до чого взагалі. Я всього десять днів як вийшов. Санітари нічних змін були дуже сильні, повні крові і надій. В цілому, я не можу скаржитися на лікування.

Думаю, мої пригоди в божевільні нікому не цікаві. тому я про фото, щодобчку.

Під світлинами написано "Альтернативна історія". Це гарно - творити альтернативну історію. Тільки без тушкованої моркви і гігантських павуків. Я вас дуже прошу.

Там на світлинах (а чому "світлини" є, а "темнин" немає? иии)  люди в народному  одязі. Тобто, їх народ так захотів. Мені б таку жилеточку і сокирку. І вночі по Номерграду:

У Карпатах ходить осінь

Піснею трембіти.

Ой, як серце моє хоче

Знов тебе зустріти.

І злочинність порівняно з минулим роком впаде не на двадцять чотири. а на сто двадцять чотири відсотки! Питаєте. як це? Та наші бандити у сусідніх районах чергуватимуть, щоб ніхто дурного не робив.

Не розумію, чому один народ хоче вдягнутися тепло і чисто. а другий обдирає липу і плете собі з того чоботи? Я не можу уявити себе в чоботах з обідраної липи. Це ж живе дерево. Це все одно, що піти з кота повисмикувати шерсті і наліпити собі вуса. Хоча до чобіт з липи було б якраз. А у дівчат там шапки такі от, вертикальні.  Какашніки називаються. Ніби вони збираються ними черешні збивать. Але тоді треба робити насічки. щоб гілки попадали. І чашку на лоба для ягід. А у тому платті внизу - кишень багато, Це ж орксійський костюм. а вони все крадуть. свистонула в крамниці арманьяк, лососінку - і лєбьодушкой до виходу.

Зараз знов світло вимкнуть. Бувай, щодобничку! Я ще повернуся!