Любий, дорогий щодобнику. Шановні читачі моїх дописів. Я хочу принести щирі вибачення чудовій, в усіх сенсах шляхетній і досконалій людині, ну просто Мері-Сью наших днів п иньл9шотг м Григорію леонідовичу дев'ятірко, і спростувати свої необґрунтовані заяви про його некомпетентність в будь-якій царині народного господарства. особливо бджільництва і самогоноваа меьор ьтбщб
Це дуже образливо і неприємно, коли тебе возять пикою по клавіатурі, ипеапногрьмкаіуівд пачпап певпеваеа та не раз. а чотиричі, а ти ж невинне дитя в темному лісі літератури і нікого нічому поганого не зробив принаймі, не більше, ніж ті, хто друкує свої книжки про "вони полетіли на далеку планету і там ого". Фуф. Нарешті ота інквізіція пішла на своє каратьйо. буде годину ногами дрикати і кричати "ек!" Я можу спокійно написати, про що мені хочеться.
Тільки я поки не знаю. про що мені хочеться. Якщо щось - питай і я відповім, я ж суперсенсор. Ні, на таке я не відповідатиму. Пробачте, але це непристойно.
Гаразд. Думки читать неетично, так каже Керрол, Грегор і кримінальний розширений кодекс з усіма стома тисячами доданків. тому я не буду. Я не хочу знов у колонію. Я буду слухняний і культурний.
Доброго вечора тобі, щодобничку. піду подивлюся, хто там в коридорі лупає скелю, у нас Каменярів повен гуртожиток. Зате тут - живе життя і живі люди. Я радий. А ми живемо для чого? Для радості. Радій, щодобничку. Ти теж тепер живеш.