Щоденник кохання

... 20 жовтня 2020 р.

Гуляючи по парку з дітьми, я зустріла Алекса. Востаннє я його бачила в той день коли дізналася про сина Артема. І тут він знову появився та ще й не сам. З ним була дівчина і двоє дітей один хлопчик років десь двох і дівчинка ще зовсім крихітна видно що вона була менша за мого синочка. Коли Алекс підійшов до мене ближче я промовчала і зробила вигляд, що його не помітила.

- Даша привіт! – вигукнув Алекс.

- Олено познайомся це дружина мого двоюрідного брата Даша.

- Я Олена приємно познайомитись, - сказала вона і протягнула до мене руку.

- Даша! – мило посміхаючись потиснула їй руку я.

- Я бачу в тебе вже двоє дітей, - мовив Алекс.

- В тебе теж.

- Так, Арсен два рочки і Даша три місяці.

Чомусь мені здалося, що він доньку в честь мене назвав. А ще я була впевнена, що Олена навіть не знає як мене сильно кохав Алекс. Він навіть представив мене як дружину свого двоюрідного брата. Цікаво він досі мене кохає чи вже ні? Треба буде якось в нього запитати. Коли Олена відійшла до туалету з хлопчиком Алекс мені де що сказав:

- Дашо я і досі тебе кохаю! І навіть донечку в честь тебе назвав.  Я знаю ти ніколи не будеш моєю, але ти завжди будеш в моєму серці, - ніжно і лагідно сказав Алекс дивлячись мені в очі.

- А Олена знає про це?

- Ні і я думаю її не варто це знати! Я не хочу втрати її і дітей. І прошу тебе не говори їй нічого. Хоча б заради дітей, - дивлячись на мене сказав Алекс.

Тут заплакала дівчинка і він кинувся заспокоювати доньку. А я вирішила піти додому адже скоро було потрібно кормити Андрійка. Та і Настуся голодна була після прогулянки. Вдома якраз вже був Артем і поки я годувала сина він прослідкував за тим як їсть донька.

- Артем як ти думаєш кого я сьогодні зустріла гуляючи з дітьми? – запитала я поклавши Андрійка в колисочку

- Невже свого колишнього?

- Тьху на тебе! Який в біса колишній! Я Алекса бачила.

- Алекса і що він тут робив? – вираз Артема змінився і став більш серйознішим.

- Напевно переїхав сюди жити зі своєю дружиною і двома дітьми.

- І чого ж йому не сиділося в своєму Івано-Франківську, що він сюди переїхав? - нервово піднявшись мовив Артем.

- Тьома заспокойся! Все ж добре! – мовила обіймаючи коханого.

- Цей Алекс не віщує нічого хорошого повір! – вигукнув Артем і спустився на перший поверх по сходах.

Я вкрила Андрійка, який спав в своїй колисочці. Сівши біля колиски я дивилася на нього і думала, який же в мене гарний хлопчик сподіваюся ти зустрінеш своє кохання і станеш щасливим. Останнім часом Артем поводив себе дуже дивно і мені це не давало спокою, а ще ходили чутки, що до Артема не рівно дихає його секретарка. Я повинна була прослідкувати за ним.

Тому я зателефонувала Світлані Степанівні і вона радо погодилася посидіти з внуками. Звичайно Артем буде не радий, але коли я його запитую він лише відмахується від розмови. Я не хотіла просто, щоб в один день він мені такий сказав: «я тебе зрадив». Для мене таке не припустимо адже коли людина в стосунках з тобою спить з кимось і ще. В такий момент я думаю краще зібрати речі і йти.

Слідкуючи за Артемовою машиною я помітила де що дивне. І чим дивним була одногрупниця Артема Лєрка, яка зайшла до нього в машину через десять хвилин я вирішила застукати Артема на гарячому, але відкривши двері машини я побачила там не Артема, а Юру, який займався сексом з Лєрою в машині Артема. Яким ж було моє здивування це бачити. Не довго думаючи я крикнула до них.

- Юра так як ти смієш робити це в машині мого чоловіка! Він ж твій найкращий друг, а ти поводиш себе як свиня!

Потім я схопила якісь речі і почала їх обох бити.

- Скажена! – вигукнула Лєра взявши свої речі.

Через декілька хвилин приїхав Артем. Ви б бачили б його очі ще б трохи і вони б повилазили б з орбіт. Я хотіла піти, але Артем зупинив мене.

- Скажіть ви знущаєтеся з мене! – вигукнув він.

- Коханий ти про що? – здивовано глянула я побачивши злого Артема.

- Даша ти прекрасно знаєш про що я! Ти вже настільки мені не довіряєш, що слідкуєш за мною! – вигукнув Артем його очі палали гнівом.

- Звідки ти знаєш? – здивовано запитала я.

- Я все про тебе знаю Дашо!

- А ти Юра завежеш мій автомобіль до хімчистки за свій рахунок і привезеш її мені під будинок.

- А з тобою Дашо в мене буде окрема розмова!

Я вперше боялася свого ж чоловіка він дивився на мене таким злим поглядом від якого в мене був мороз по шкірі.

- Ти настільки не віриш мені, що слідкуєш за мною?

- А чому ти ходиш, якийсь дивний нічого не говориш.

-  Бо я зробив жахливу помилку! – вигукнув Артем і мені на мить здалося ще трохи і я почую серцебиття в своїх п’ятках.

-  Яку? Зрадив мені! – здуру мовила я.

-  Так.

- Що?! Будь ласка скажи, що це жарт, брехня, пранк, розіграш.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше