Щоденник кохання

... 18 серпня 2019 р.

Я давно не робила записів в щоденнику. Та в нас все добре Настуся росте помаленьку і з початку осені я вирішила відати її до садочку. Але я пишу сюди бо в мене є радісна новина я вагітна вдруге надіюся це буде хлопчик, якого ми назвемо Андрійком в честь Артемового дідуся. Навіть якщо це буде дівчинка буде Андріяна. Знаю ще занадто зарано придумувати ім’я для дитини. Я ще не говорила Артемові, але впевнена він буде щасливий. І Настусі не буде так сумно в неї з’явиться братик чи сестра. Хотілося б щоб це була моя остання вагітність. Бо мені важко і з однією дитиною, а тут буде ще друга, але я проти абортів. Але є певні ситуації в яких необхідно таке робити. Крізь вікно я побачила як Артем приїхав з роботи і я почала накривати на стіл.

- Кохана я вже вдома! – вигукнув Артем зайшовши до будинку.

-  Коханий я на кухні!

- В нас сьогодні якесь свято? – запитав Артем зайшовши до кухні і глянув на стіл.

-  В мене є для тебе одна новина, - мовила радісно я і сіла за стіл.

- Надіюся вона хороша, - вимовив Артем і сів біля мене.

-  В нас буде дитина!

- Що? Мені не почулося? – здивовано глянув на мене Артем.

- Ні це справді так і я впевнена в нас буде синочок.

- Дашунечка моя я такий радий! – вигукнув Артем і взяв мене на руки і по кружляв.

Цей вечір ми провели удвох в романтичній атмосфері поки Настуся спала в своїй кімнаті. Я була щасливою жінкою, матір’ю, дружиною. Хоча трохи сумно адже коли з’явиться живіт Артем заборонить мені займатися моєю улюбленою справою, яку прийдеться відкласти мінімум на рік, а може й менше. Зате зможу приділити більше часу донечці і майбутній дитині.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше