Щоденник кохання

... 5 серпня 2018 р.

В честь нашої річниці ми вирішили поїхати на море у трьох. Чесно кажучи я ніколи не була на морі, а ось Артем був правда тільки в дитинстві і мало це пам’ятає. Міша і Аля помирилися і вирішили разом з нами поїхати на море. Ми зупинилися в Одесі всього лише на тиждень. А там знову робота і домашні справи. Я вже була біля моря торкалася його ніжних хвиль особливо я красиво ввечері коли заходить сонце і по менше людей. Гуляючи ввечері з Артемом ми зустрілися з дуже дивною дівчиною.

- Артем невже це ти? – мовила незнайомка.

- Ліна, а ти що тут робиш? – подивився на неї Артем.

- Я тут живу, і бачу в тебе вже донечка є.

- Тьома, хто це? – запитала я глянувши на чоловіка.

- Це моя колишня я тобі потім про неї розповім.

Коли ця Ліна пішла я вирішила розпитати в Артема про неї.

- Розкажи мені про Ліну?  - запитала я сівши на лавці  і поставивши на проти себе дитячий візочок в якому спокійно спала Настуня.

- Добре почну спочатку! Я навчався з нею в одному класі. І в дев’ятому класі вона запропонувала мені зустрічатися, я погодився. Вона мені подобалася і я думав, що я її кохав, але коли зустрів тебе зрозумів, що то не було кохання, а всього лише симпатія одне до одного. Ми були в одне одного першими, а потім під кінець дев’ятого класу вона зрадила мені. Точніше я застукав її як вона трахалася з моїм найкращим другом. Після того ми розійшлися і я її більше не бачив, - з сумом відповів Артем.

- Як ти думаєш чому вона тобі зрадила?

- Чесно байдуже!

- Я інколи жалію, що могла кохати такого як Андрій і взагалі мати з ним щось.

- Який сенс жаліти якщо ти з чим вже нічого не зробиш.

- Ти правий!

Після чого ми пішли до нашої квартири. Де не погано провели час у двох.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше