Щоденник кохання

... 22 березня 2017 р.

Ми нещодавно похрестили Настуню. І я все ж таки помирилася з братом і він хрестив мою доньку. А ще Аля народила хлопчика в кінці лютого Дмитрик справжній богатир. Вчора мені написав Алекс: «Дашо я повинен з тобою зустрітися інакше я просто покінчу з життям» І я погодилася адже я б не хотіла щоб через мене людина скоїла самогубство. Залишивши Настуню з мамою я поїхала до нього на зустріч.

- Алекс, що ти хотів? – сердито промовила я.

- Ти навіть не привітаєшся! – серйозно мовив Алекс.

-  Привіт. А тепер до справи!

І тут Алекс хотів мене поцілувати, але я відпихнула його не дозволивши йому це зробити.

- Це те через що ти мене покликав? Я взагалі-то одружена жінка! – вигукнула я до Алекса.

- Я не міг просто стриматися я повинен був поцілувати твої губи.

-  Я кохаю Артема!

-  Да невже, я знаю, що ти кохаєш мене.

- Боже як мене вже це дістало! – крикнула я і взяла Алекса за комір куртки.

- Через тебе поганця мені всі нерви тріпають! Тому зроби так щоб ти зникнув з мого життя раз і назавжди! – крикнула я відпустивши його. 

Алекс стояв шокований і дивився на мене своїми очами в яких був шок.

- Ще бодай раз до мене підійдеш я тобі яйця відірву і на пательні підсмажу, а потім заставлю їх з’їсти! Ти мене зрозумів!

- Зрозумів, але ти повинна де що знати, - серйозним голосом сказав Алекс.

-  В Артема є син і йому скоро буде рік.

- Думав я на таке поведуся! Я тобі не вірю! – серйозно мовила я.

-  Тоді ходімо я тебе познайомлю з цією жінкою і з дитиною і ти сама в цьому впевнишся, - голос Алекса хоч був впевнений, але я сумнівалась в його словах.

Я пішла з Алексом. Мені було цікаво кого він приведе і чию дитину покаже. Алекс привів мене до квартири де мені відкрила двері дівчина, якій було більше двадцяти або ж через зайву вагу вона виглядала старшою свого віку. Сама дівчина була не Артемового смаку, а потім я згадала слова Артема коли він обговорював Алю з Мішою. І зрозуміла, що таке можливо.

- Привіт я Лєра! Колишня Артема і матір його синочка.

- Даша!

- Давай пройдемо на кухню і я все тобі розповім, - промовила Лєра і провела мене до кухні.

- А може ви мене обманюєте і дитина не від Артема, - з недовірою промовила я.

- Ось подивись на Тьомку ви викопаний Артем, - показала мені хлопчика Лєра, який спокійно спав в візочку.

В хлопчика були такі ж риси обличчя як у Артема. Я дивилася на малого і не могла повірити своїм очам.

- Дійсно  схожий, - сказала я глянувши на малого.

- Так ось я кохала Артема, а він мною скористався і коли я дізналася, що вагітна і сказала йому він на наступний день дав мені гроші на аборт зі словами: «Роби що хочеш, але ти цієї дитини повинна позбудитися, а інакше я зроблю так що ти її втратиш». І я поїхала з міста приїхала сюди тільки народжувати. І коли третього квітня я йому сказала в тебе народився син. Він замість того щоб прийти, послав мене і пішов в бар. Сина  він зразу навідував, а потім взагалі перестав, грошей давав на дитину мало і говорив, що це не його син що я його нагуляла. А мені образливо, що так склалося.

Чесно кажучи я була шокована такою інформацією. Адже ми почали зустрічатися і в Артема вже був син і він весь цей час мовчав. Тепер зрозуміло, що він приховував від мене. Нічого я вдома йому таке влаштую, що йому мало місця буде. Тільки відчула себе щасливою на тобі появляється Алекс і дитина Артема. Супер! В мене колись почнеться нормальне щасливе життя без проблем чи ні? Мабуть ні!

До останнього хотілося вірити, що це все сон, або чиясь дурна постанова чи розіграш. Але це була правда особливо коли вона принесла свідоцтво про народження хлопчика. Чому саме я в такому болоті застрягла? І що робити з чим всім я просто не знала. Та перш за все це повинен мені пояснити Артем.

- Мені тебе звичайно жаль, адже я теж мати і мені б не хотілося такого ставлення батька до моєї дитини. А ще мені час іти тому до побачення, - мовила я на останок.

- Бувай!

- Я проведу тебе! – вигукнув Алекс.

- Не потрібно Алексе я не маленька, сама якось дійду! – вигукнула сердито я. 

Я зразу поїхала на таксі до мами погодувавши доньку. Ми з нею поїхали додому. Прийшовши додому я була така втомлена, а ще потрібно було Настусю положити спатки і зварити їсти. Артема вдома не було. Я це зрозуміла ще тоді коли побачила відкритий гараж. Коли приїхав Артем я вже встигла зготувати їжу.

- Даша! – почула я голос Артема знизу.

Спустившись по сходах я побачила Артема з пустою пляшкою з під коньяку і Юрою.

-  Ти чого кричиш дитину розбудиш!

- Ну той що, а може це не моя дитина, а Алекса ти ж ним гуляєш, цілуєшся. Може ви ще спите? Скажи мені!

- Значить не твоя дитина говориш! То я зараз тобі швидко покажу чия вона! – вигукнула я взяла під руку те що було поблизу, а це віника і почала ним бити Артема і Юру.

Вони швидко вийшли на двір. Я взяла Артема за руку і повела до будинку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше