Щоденник кохання

... 16 грудня 2016 р.

Вже середина грудня і я менше чим за місяць я візьму на руки свою донечку. На початку грудня мені довелося лежати в лікарні на збереженні. Артем старається більше часу проводити зі мною. Так швидко летять дні, місяці. Ще нещодавно я була безтурботною студенткою, а тепер я скоро стану мамою і візьму відповідальність за маленьке крихітне життя. А ще в мене страшенно набрякли пальці рук і мені довелося зняти обручку. А про печію я взагалі мовчу, але якби не підтримка коханого я б не знаю щоб робила б.

В мами сьогодні день народження. Тож я прокинулася зранку щоб привітати її адже вона народилася в 06:43. Я з Артемом і татом її дружно привітали. І в обід приїхала Рита я не бачила її ще з часів її випускного, адже після нього вона з’їхала від нас і я не думала вже її побачити.

- Сестричко привіт в тебе такий животик! І як воно бути вагітною? – мовила спокійно Рита.

- Привіт! З одної сторони прекрасно, а з іншої не зовсім. Я вже думала ми не зустрінемося, - обіймаючи сестру мовила я.

- Звичайно зустрінемося я ще на Новий рік приїду і не одна, а з своїм хлопцем.

- А ти з кимось зустрічаєшся і з ким? – поцікавилася я.

- З Микитою твоїм колишнім.

- З Микитою! А ще я зрозуміла, що Новий рік я святкувати з вами не буду. Бо бачити Микиту в мене немає жодного бажання.

Після святкування коли всі роз’їхалися Артем підняв мене на руки.

- Не важка?

- Зовсім ні!

Артем відніс мене до ванної кімнати і посадив на стілець закривши за собою двері.

- Що ти задумав? – запитала здивовано я.

- Зараз побачиш!

І тут ванну постукала мама.

- Дашо ти в ванній?

- Так, мамо!

- Бля.. ще тільки твоєї мами тут не вистачало. Я мабуть зроблю це коли ми переїдемо до себе.

-  А чому? І що ти збирався зробити?

-  Уже не важливо!

Артем вийшов з ванної і мама лише здивовано глянула на мене.

- І що це ви там у двох робили? – поцікавилася вона коли я вийшла з ванної.

- Нічого! – вигукнула я і пішла до кімнати.

Зайшовши туди я побачила, що Артем вдягається.

- Ти куди вдягаєшся? – запитала я дивлячись на Артема. 

Двері різко відкрилися і в кімнату зайшла Рита.

- Ой вибачте! – вимовила Рита зайшовши саме в не дуже зручний момент.

- Я бачу твоя сестра взагалі не вміє стукати в двері! А якби я тут голий стояв, що тоді?! – обурено вигукнув Артем і я підійшла до нього.

- Але ж ти стояв голий! Так бо я стояв майже голий! Так я швидко вирішую проблеми з ремонтом. І в січні ми переїжджає до нас. А то з усіх тут найввічливіший тільки твій батько.

-  Я ж не винна, що вони такі!

- Не винна! Я поїду по справах, а ти тут не сумуй! – поцілувавши мене в губи мовив Артем і покинув кімнату.

Потім я пішла до Рити і занесла їй нитки, адже вона раніше просила мені занести їй нитки, а я забула. Поки немає Тьоми я скористалася моментом і вирішила поговорити з сестрою адже ми так давно з нею не говорили не спілкувалися. Тож сьогодні саме час для цього.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше