Щоденник кохання

... 11 вересня 2016 р.

Я прокинулася від шарудіння відкрила очі це був Артем.

- Кохана я тебе розбудив? – запитав тихим голосом Тьома.

- Ти кудись збираєшся? – потираючи сонні очі запитала я.

-  Так потрібно на фірму заїхати.

-  Але ж сьогодні неділя! Хіба в тебе не вихідний? – здивовано запитала я.

-  Вихідний, але є деякі нюанси.

-  Які?

- Та що до зустрічі з однією компанією, - мовив Артем і підійшов до мене.

- А коли ти повернися? – запитала я окинувши Артема своїм поглядом.

-  Після обіду! – відповів Артем і поцілував мене.

- Не сумуй! -  вигукнув  коханий мені на прощання. 

Ну а я навіть не думала сумувати. Набравши номер телефону Алекса я повідомила йому, що буду сьогодні в нього. Так мені майже на двадцять першому тижні вагітності закортіло поїхати до нього і вибачитися перед ним. Дорога буде не легка, але я зможу. Поїхала я туди на автобусі. Поприїзджу мене зустрів Алекс.

- Привіт! Ти змінився борідку відростив! – мовила я як тільки побачила Алекса.

- Привіт Дашуль! Радий тебе бачити! В тебе я бачу вже животик трохи видно. Який місяць? – глянувши на мене поцікавився Алекс.

- Та вже п’ятий місяць.

-  І хто у вас?

- Та поки не знаємо. Дитина поки не хоче щоб ми знали її стать, - ледь з помітною посмішкою відповіла я.

-  А так все добре з нею чи з ним? – запив в мене Алекс і від його питання я ще більше зніяковіла.

- Так мені стає ніяково, що ти так турбуєшся за мою дитину навіть Артем так не турбується як ти.

- Ну мені цікаво! Я б хотів бути хрещеним, але Артем буде проти адже він ненавидить мене.

- Ворушиться! – скрикнула я і поклала Алексову руку собі живіт.

- Це так не звично відчувати поштовхи дитини. І часто він так? – поцікавився Алекс дивлячись на мене своїм проникливим поглядом.

- Десь декілька разів на день, - з ледь помітною посмішкою відповіла я.

-  Уявляю як тобі важко.

- Та поки нормально. А з приводу хрещення я подумаю. Думаю Артем теж не буде проти адже якщо ти станеш нашим кумом ти не зможеш мене відбити в нього і інші стосунки по типу поцілунків в губи та сексу в нас не можуть бути, - впевнено вимовила я глянувши на Алекса.

- Зате я буду ближче до тебе.

- А який в тому сенс? – не розуміючи запитала я.

- Може прогуляємося по місту? – запропонував Алекс.

- Можна тільки якщо ти мене додому на автомобілі відвезеш, а то в цих автобусах так важко їхати.

- Звичайно, в мене звісно не: «Бмв» як у Артема, але авто теж не погане.

Гуляючи я попросила в Алекса пробачення і він пробачив мене. Звичайно ви можете закидати мене помідорами, що я вагітна поїхала в інше місто, а скоріше навіть область до Алекса, щоб тільки попросити пробачення. Не дуже хороший вчинок по відношенню до Артема, але я впевнена він мене зрозуміє. Адже я не хочу щоб люди тримали на мене зло або образу. А ще Алекс цікавився про Алю. В неї нещодавно було весілля правда вони не вінчалися бо Міша не захотів. А ще в них буде хлопчик.

Пізніше Алекс відвіз мене додому на своїй автівці і не встигла я зайти до кімнати як Артем почав закидувати мене питаннями.

- Хто це тебе підвозив? – серйозним виразом обличчя запитав Тьома.

- Алекс я їздила до нього просити вибачення, спокійно відповіла я.

- Ти ще й їздила до нього! А по телефону не можна було вибачитися? – сердито говорив Артем.

-  По телефону не те.

- А ну да ти ж давно його не бачила! – почав підвищувати на мене голос Артем.

- Взагалі-то він запропонував стати нашим кумом.

- Кумом! – здивовано вигнув брови Артем.

- Так якщо він буде нашим кумом він перестане до мене приставати, і говорити про своє кохання. А ще не уведе мене в тебе.

- А ти що збираєшся до нього йти? – нервово запитав Артем.

- Ні! – вигукнула я і обійняла свого коханого.

- Ну з ним бачитися треба буде. А я не хочу. Тим паче ти ще не народила, ось коли народиш тоді і будемо про це думати.

- Добре, - мовила я і схилила свою голову на плече Артему.

- Але я не розумію навіщо було до нього їхати? Чи ти хочеш щоб я ревнувати почав? – погладжуючи мене по спині запитав Артем.

- Я не хочу щоб він на мене ображався і тримав зло, - вимовила засмученим голосом я.

- Ясно, гормони бушують.

- Так, а ще я хочу авокадо і диню.

- Добре поїхали купимо, що ти хочеш бо знаючи тебе ти можеш і передумати.

Ми поїхали в супермаркет і там я побачила як дядько косив траву це запах трави був настільки гарний, що я передумала йти до супермаркету, а хотілося тільки ним насолоджуватися ним.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше