Щоденник кохання

... 25 липня 2016 р.

Пообідді я пішла до подруги мені було цікаво як у неї справи. Артем був як завжди зайнятим, а мені потрібно було якось розвіятися щоб не сидіти вдома.

- Як в тебе справи подруго? – запитала я сівши на її ліжко.

- Та нормально ми з Мішою вирішили почати все ж чистого аркушу.

- Тобто ви зустрічаєтеся? – запитала я хоча це не здалося мені дивним в Міши сім п’ятниць на один тиждень.

- Ну можна і так сказати, кожен вечір приходить до мене.

- А де Алекс подівся? – запитала я бо востаннє я його бачила ще на випускному.

- Даша тобі досі важливий Алекс? – кинула на мене скептичний погляд подруга.

-  Ні просто цікаво де він зараз, що робить?

- Ну він зараз в Івано-Франківську на роботі до речі постійно про тебе запитує: Як ти? Чи заміж ще не вийшла? – іронічно промовила подруга.

- Ти думаєш він досі мене кохає?

- А я бачу ти до нього теж не байдужа, - промовила подруга і глянула на мене пронизливим поглядом.

- Ой Алю не перебільшуй! – вигукнула я і піднялася з ліжка.

- Ти думаєш я не бачу, чи Артем не бачив як ти на нього дивишся, - голос подруги звучав занадто серйозно.

- І як я на нього дивлюся? – сміючись запитала я.

- Не так як на Артема.

- Правильно бо Тьому я кохаю, а Алекса ні.

- Скажи мені чесно ти ж Артемом через дитину? – після цих слів я хотіла стукнути себе долонею по лобі. Це треба було таке придумати.

- З чого такі припущення? – подивилася я на Алю посміхаючись.

- Я зрозуміла ти з ним через його хворе серце? – це краще, цікаво, що вона вигадає далі.

-  Алю на тебе вагітність погано впливає бо ти вже якісь нісенітниці говориш.

- Дашо ти можеш мені сказати правду. І повір Артем не про що не дізнається, - взяла мене за плечі Аля і була серйозно налаштована.

- Аля я кохаю Артема, що тобі не зрозуміло! – вигукнула і відійшла в бік.

- Добре, не хочеш говорити не кажи, - сердито промовила Аля.

- Давай краще про тебе поговоримо, - запропонувала я щоб швидко перевести тему.

- А про мене немає, що говорити! – майже вигукнула Аля.

- Є, наприклад про мого брата, який не впевнений в стосунках з тобою.

- Хочеш ми перевіримо і Мішу і Артема на вірність? В мене є одна знайома Яна, яка може перевірити наших хлопчиків, - єхидно мовила Аля.

- А Артема навіщо? – здивовано запитала я адже я довіряю Артему.

- А може він тобі зраджує адже про всі справи він тобі ж не говорить.

-  Чесно кажучи я навіть не знаю де він зараз.

- Оце так і за цю людину ти маєш виходити заміж. Ти мене дивуєш! – глянула на мене з подивом подруга.

- Він поїхав як завжди по справах на фірмі. Але чи це так?

- Ну, а ви хоч говорите на особисті теми? Або питання: Як пройшов твій день? Як ти себе почуваєш? Як настрій твій?

-  Він рідко таке сам запитує і я теж.

-  І це мені говорить людина, яка хотіла рятувати мої стосунки. Це тобі потрібно рятувати свої. Адже рано чи пізно Артем від тебе точно піде, або на крайній випадок заведе  собі коханку.

-  Добре дзвони цій Яні, - впевнено сказала я.

Через декілька хвилин розмови. Ми замовили таксі і поїхали до знайомої Алі.

Приїхавши на місце зустрічі я побачила біляву дівчину чимось вона була мені схожа на Лізу.

- Привіт Яна! – сказала  Аля.

- Привіт дівчата! – вигукнула Яна і глянула на мене.

- Це Даша моя найкраща подруга! Даша це Яна!

- Приємно познайомитись! – мовила Яна.

-  Взаємно!

- Так що дівчата розповідайте! Тільки послуга не безкоштовна.

- Та ми зрозуміли, а коли ти зможеш їх перевірити? – запитала Аля.

-  Коли забажаєте!

Даремно я у це все вляпалася. Ця Аля постійно затягне мене в якісь не дуже хороші справи. Перевіряти на вірність свого нареченого. О це я до жилася. Мені б ніколи таке навіть на думку б не спало. А тут ця Альбіна зі своєю подругою.

- А можна зараз? – запитала Аля.

- Так тільки потрібно дізнатися де він є, або давайте номер.

- Дашо, а чому б нам зразу не перевірити Артема. Ти знаєш де він зараз? – глянула на мене Аля.

- Він тут не далеко кафе «Світанок», - промовила я і втупилася в свій телефон.

-  Добре їдемо туди, - сказала Яна.

Ми сіли в автомобіль Яни. Ми поїхали в кафе в якому знаходився Артем. Під’їхавши до кафе я з Алею спостерігали з авто, а Яна мала записати голосове з перевірки. Я з Алею дивилися за ходом подій і в кінці я навіть не очікувала такого. І коли Яна прийшла найбільше було цікаво Алі, а не мені.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше