Щоденник кохання

... 8 липня 2016 р.

З початку ранку мене та Мішу мама з татом покликали до себе в спальню. Я сіла і помітила доволі знервований погляд мами. Вони щось приховували і тепер вирішили це розповісти.

- Мамо, тато чому ти мене з Дашою сюди покликали? – запитав стурбований Міша.

- Дашо, Мішо, ви повинні знати правду тим паче Рита вже доросла, - відповів тато і переминав пальці рук.

- А до чого тут Рита і чому вона не з нами тут? – поцікавилася я і кинула допитливий погляд на батьків.

- Одним словом Рита не ваша рідна сестра! – випалила мама і вийшла з кімнати.

- Що!!! – вигукнула я і не могла не сказати і слова.

- Оце так новина! Може ще Даша не моя сестра? Чи я ваш прийомний син? – кинув скептичний погляд Міша на батька.

- Це розіграш, і ви мене зараз з Мішою розігрієте! – промовила я і побачила як мама зайшла до кімнати.

- Дівчинко моя! Це правда! – відповів тато і сів біля мене.

- Якщо все ж Рита не моя сестра. Тоді чия вона донька? – запитав брат глянувши на маму.

- Рита донька тітки Катерини рідної сестри вашого тата. В неї було запалення легенів і вона померла народивши Риту. Перед смертю, вона попросила Митю і мене вдочерити їй донечку, - спокійно відповіла мама.

-  І ти прийняла чужу дитину! – випалив Міша.

- В мене не було вибору! Адже твій батько поставив мені ультиматум. Або ми розлучаємося, або вдочеряємо Риту. Я старалася полюбити цю дівчинку, але не виходило, але з часом я все ж змогла це зробити.

- Мамо я тобою пишаюся, адже це ти в мене неймовірна, - мовила я і обійняла маму, а тато покинув кімнату. Впевнена він образився на маму, що зіпсувала його репутацію.

Чесно я пишаюся такими людьми як моя мама, які виростили чужих для них по крові дітей і полюбили їх як своїх. Для мене це дуже сильно! А ось я так ніколи не зроблю, і сподіваюся такого в моєму житті не буде.

- А Рита про це знає? – запитала я дивлячись на маму.

- Вона ще з п’яти років про все знала! Ми не говорили вам, щоб ви нормально ставилися до сестри, і не виділяли її та не жартували з неї, – мовила спокійно мама.

- Супер, тепер в моєму житті на одну сестру стало менше, - вимовив брат та вийшов з кімнати.

Батьки дивилися на мене чекаючи, що я скажу про це я. Ну я не Міша і від сестри не збираюся відмовлятися.

- Для мене Рита завжди буде сестрою! – вигукнула я.

Після цих слів мама обійняла мене. А я обійняла її. Хоча ця новина вразила мене та вона ніяк не вплине на моє ставлення до сестри.

Коли приїхав Артем я розповіла йому про все.

- Чесно я навіть не здивований! І так було видно, що Рита не з тієї сім’ї. А ще це тепер означає, що окрім батьків з рідних в тебе лише брат, - мовив Артем і сів на ліжко спершись руками.

- Рита теж мені як рідна! Вона моя сестра хоч і двоюрідна! – наголосила я.

- Так все заспокойся! А то ти останнім часом дуже нервова!

- Звичайно я буду нервова! Мене все дратує і сильне бажання щось побити, розірвати, розтрощити.

- А тепер подумай, що буде якщо ти це зробиш?  Щось змінитися? Ні! – вимовив Артем дивлячись на мене.

Я просто обійняла свого коханого, а він обійняв мене як завжди цілуючи тім’я. Обожнювала коли він так робить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше