Щоденник кохання

... 7 червня 2016 р.

Сьогодні вже випуск і я зранку почала збиратися в перукарню, щоб зробити зачіску, а ще в чотири години дня по мене мав заїхати Артем і ми разом мали поїхати на випуск. Після перукарні я зробила макіяж і наділа сукню. І коли приїхав Артем він був в захваті від мого образу. Він був теж доволі красивим і піджак йому дуже пасував.

Коли розпочалося свято наша і Артемова група вийшли на сцену дівчата спереду хлопці позаду і якраз позаду мене стояв мій Тьома, а біля нього Алекс. В принципі самий випуск був не цікавим ну як і на всіх випусках пісні, вірші. Для мене самим найцікавішим було вручення дипломів. Спочатку вручали дипломи нашій групі, а потім вже Артемовій.

Чесно очікування того коли нарешті назвуть моє прізвище мене вбивало. Адже я в списку 25-та. З одного боку це було добре коли викладачі починали опитувати студентів на лекціях по списку адже більшість до мене навіть не доходила. Але зараз мене втомлює очікування. А ще цей Алекс з Артемом постійно мене шарпають. Хочеться комусь заїхати поміж ребра. І цей хтось це стовідсотково Алекс бо мені останнім часом хочеться його взагалі прибити. Я стояла і дивилася на щасливих одногрупників, які отримували свої дипломи. І ось коли черга нарешті дійшла до мене. Я вийшла і заступник директора оголосила моє прізвище та вручила мені диплом.

Після того як моя група отримала дипломи почали вручати дипломи Артемовій групі. Чесно кажучи я втомилася вже стояти і хотілося щоб урочиста частина свята вже скінчилася. Це ще я не на підборах. Коли всі інші випускниці стоять всі в взутті на підборах. Сьогодні я буду саме тією білою овечкою серед отари чорних овець. На початку квітня я собі вже уявляла, як я з групою відриваємося на випускному. Та реальність мене взагалі не радує. Особливо тоді коли всі питимуть, а мені окрім соку «Садочку» більше нічого не світить.

Ця вагітність так виснажує мене. Здається нічого такого не роблю, а вже втомилася. І це на хвилинку навіть не другий місяць вагітності! А далі мені навіть важко уявити, що мене чекає. Знаючи моє худе положення тіла в мене стовідсотково будуть розриви після, яких я не тощо сісти не зможу. Я навіть в туалет нормально піти не зможу через біль. Досить думати вже про те що чекає мене в майбутньому! А то з такими думками я не тільки себе в стрес зажену, а ще буду боятися народжувати. А це погіршення як і мого здоров’я так і малюка. Цікаво хто в нас буде? Надіюсь хлопчик! Хоча навіть якщо це буде дівчинка, я буду навіть не проти. 

Коли вручили диплом Артемові я тільки тоді дізналася як він по-батькові бо до цього він не говорив як звали його батька. Коли вже закінчилася урочиста частина почалася дискотека і відсвяткувати випуск дозволили в коледжі. На це виділили актовий зал. Всі веселилися пили, а я так втомилася стояти, що вирішила трішки посидіти. Артем пішов мені по сік і десь заблудився бо його не було рівно двадцять хвилин. І коли я запитала в нього чому він так довго він лише відмахнувся. Потім мене танцювати з собою забрала Аля. Після цього звісно я втратила Артема з поля зору.

В вісім годин коледж закрили і групи пішли продовжувати святкувати в кафе я звичайно туди не пішла з Артемом. Хоча Юра і Остап його вмовляли залишитися, але він вибрав мене і ми разом поїхали додому. Я знявши з себе сукню і змивши макіяж я пішла спати. Ох не була б я вагітною я б там такий фурор влаштувала, а тепер краще по берегти себе і дитину.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше