Щоденник кохання

... 24 травня 2016 р.

Зранку я подзвонила батькам сказавши, що Артем їх хоче познайомити зі своєю мамою. Батьки відреагували спокійно. І вже після коледжу я з Артемом і його мамою їхали до мене додому. Приїхавши ми зайшли до будинку.

- Оля! Дмитро! Невже ви батьки Даші? – здивовано запитала Світлана Степанівна.

Мене звісно її реакція здивувала адже вона дивилася на моїх батьків все одно, що вона їх знає.

- Привіт Світлано! – іронією в голосі промовила мама. - Ти не знала чия донька Даша, а ось я знала чий Артем син!

Реакція мами мене ще більше здивувала. Мама дивилася таким холодним і пронизуючим поглядом на Світлану Степанівну.

- Так стоп! Ви знаєте одне одну? – запитала здивовано я глянувши на матір.

- Доню з я Артемовою мамою колись зустрічався, – спокійно відповів на мої слова тато.

Мені зараз не почулося! І я все правильно зрозуміла! Мій тато зустрічався з Світланою Степанівною. Зупиніть цю планету я зійду! Тепер зрозуміло, якого Дмитра кохала матір Артема. Ще одна новина і мої очі просто повилазять із орбіт. А Артем я бачу взагалі не здивований і чекає коли вся ця вистава скінчиться. Мені б таку реакцію! Або ж він як завжди все знав і тільки я з Світланою Степанівною були не в курсі всього. Бо реакція Артемової мами була така ж як у мене. І я навіть впевнена, що вона не хотіла зустріти своє колишнє кохання в такій атмосфері.

- Так Артем сину забери мене негайно звідси! І я більше ніколи не переступлю дім цих зрадників, - виголосила Світлана Степанівна і направилася вже йти.

- Чекай мамо! Яких зрадників? – запитав Артем в нерозумінні того що сталося.

- Ось таких! Цей зустрічався зі мною, і зраджував мені з нею! А вона була дружиною дядька Сергія і зраджувала йому! – вигукнула розгнівано Світлана Степанівна і поспішила вийти з будинку та її зупинив мій батько.

- Світлано так я зраджував тобі, але ти і сама прекрасно знала, що я тебе не кохав!

- Я піду краще сяду до авто і буду там на тебе чекати сину! – вигукнула Світлана Степанівна та вийшла з будинку.

- Дашунь давай ти поговориш з своїми батьками, а зі своєю і вирішимо як воно все було, - мовив Артем і вийшов поцілувавши мене в тім’я.

Сьогодні моя думка про батьків геть змінилася. Я розумію, що вони були молоді та юні. Та я терпіти не можу тих людей, які зраджують. Чому не розійтися з тою людиною з якою ти в стосунках та не почати стосунки з іншою. Невже це так важко і обов’язково потрібно зраджувати? Після такого мій авторитет до батьків упав. Раніше я старалася брати приклад з мами. Хотіла собі такого дбайливого та турботливого чоловіка як тато. А зараз вже не хочу.

І якщо чесно мені навіть жаль Світлану Степанівну адже їй брехали та зраджували в такому молодому віці і напевно після такого вона і розчарувалася в чоловіках. Цікаво як вона виглядала в молодості?

Коли Артем пішов мама сказала.

- Боже і за що мені таке покарання!  Доню ти з Артемом не будеш щасливою ось побачиш та згадаєш мої слова.

-  Розкажіть мені ту історію з минулого!

- Добре доню я розповім тобі, – сівши на диван мовила мама.

- А я мабуть поїду на роботу, - вимовив тато і грюкнув за собою дверима.

- Я тебе уважно слухаю! – вимовила я глянувши на матір.

- Коли мені було 16 років я поїхала навчатися до Львову адже я з дитинства мріяла поїхати туди.

- А скільки класів ти закінчила, що в шістнадцять поїхала туди?

- Десять. Поступивши до ветеринарного коледжу я навчалася а одній групі з Сергієм батьком Алекса він запропонував мені зустрічатися. Ми про зустрічалися. Потім виявилося, що я завагітніла. І ми одружилися я народила дівчинку Мілану. Але одного разу вона дуже сильно захворіла на запалення легенів і її не встигли врятувати лікарі.

Ця новина була для мене не в новинку, адже я це чула вже від Алекса. Але мама в мене звісно ще та! За свої вісімнадцять років вона вдруге вийшла заміж добре, що хоч другий шлюб не був таким як перший бо тоді б не було б не мене ні Рити.

- А чому ти ніколи не розповідала нам про померлу сестру? – глянула я на матір стараючи вловити її погляд.

- Не хотіла про це говорити, - відповіла мама дивлячись десь у бік.

- Після смерті Мілани. Я захотіла розлучення адже не хотіла більше жити з Сергієм. Але розлучення він не давав. Я зустріла твого батька і навіть не знала зразу, що в нього є дівчина і ми почали проводити час разом. Коли я дізналася, що в нього є дівчина я перестала з ним спілкуватися. Але Мітя покинув Світлану і ми почали жити разом потім народився Міша. Через рік я завагітніла другою дитиною. Народила дівчинку Маргариту в неї було таке світле біленьке волоссячко. Їй був рік і вона захворіла лікарі не знали, що це і тому не змогли вилікувати і вона померла.  А потім вже народилася ти.

Другу дитину! Тобто до мене в матері ще була одна донька. І вона весь цей час з батьком мовчала. І навіть  ні слова не було проте, що в мами померли дві доньки.

- А чому ти з батьком не говорила, що в нас була сестра?

-  Я не хотіла говорити.

- Мамо скажи навіщо ти це приховувала? Хіба ми втрьох не заслуговували це знати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше