Щоденник кохання

... 16 травня 2016 р.

На цих вихідних Артем мене засватав і полетів до Італії бо його мама вирішила повернутися до України і зараз їй потрібна була допомога Артема. Він не сказав на скільки точно днів поїхав, адже все залежить від того як швидко вони все вирішать. Мені ж залишилося чекати повернення Артема і ходити до коледжу.

На одній із лекцій Аля поклала мені записку. Так як лекція була в Олександра Сергійовича говорити було заборонено. Я взяла записку і прочитала її. «Я маю тобі дещо розповісти! Розумію, що я мала тобі це розповісти ще до пропозиції Артема. Та я тільки сьогодні наважилася!» І тут і розпочалася наша переписка.

Даша: Що ти маєш мені розповісти? Це щось серйозне так?

Аля: Сьомого квітня я бачила Алекса і Артема в парку і випадково підслухала їхню розмову.

Даша: Що в ній було? Про що говорили хлопці?

Аля: Артем і Алекс посперечалися кому ти дістанешся та за кого вийдеш заміж. Той хто програє повинен буде покинути місто і не бачитися більше з тобою.

Даша: Ну добре Алекс від нього варто було цього очікувати, але Артем. Як він взагалі міг на таке погодитися? Головне мені говорив, що не вступає в суперечку коли йдеться про почуття людини. А сам ще те брехло!

Аля: Подруга ти потрапила в любовний трикутник і я б тобі радила вибрати когось одного.

Даша: Чому ти раніше не сказала, якщо знала про це все?

Аля: Артем просив не говорити!

Даша: Ось тільки він приїде я йому влаштую!

Я була ображена на Артема. Як він взагалі міг таке вчинити! Я не могла цього ніяк зрозуміти. Після лекції я сиділа в аудиторії і до мене підійшов Алекс поклавши лист він сказав тихо на вухо.

- Прочитаєш коли нікого не буде!

Я здивовано поклала лист до кишені і нічого не відповіла. Після всіх лекцій я пішла додому. Зайшовши в  свою кімнату я закрила двері і дістала листа та почала його читати.

«Моя кохана Дашуля! Я знаю, що так я можу називати тебе лише в листі. Хотів написати в соціальній мережі, але так легше. Дашуля я кохаю тебе як в житті кохає не кожен таких закоханих як я рідкість. І я б хотів почати з початку знайомства з тобою. Коли я побачив тебе в автобусі ти зразу впала мені в око і я хотів запам’ятати твій образ як найдовше. Тому і дивився тоді так на тебе. А коли ти підійшла і я почув твій голос це було щось неймовірне. Знаєш в мене були дівчата та не одна не зрівняється з тобою. Твоя краса заполонила мій розум, душу та серце і вилікувати від цієї хвороби кохання мене можеш лише ти. Першу ніч після нашої першої зустрічі, я милувався тобою і заснув тільки під ранок. Знаю може ти і не віриш в кохання з першого погляду та я закоханий в тебе як тільки побачив тебе. Від Алі я дізнався, що твій хлопець Артем з яким ти почала зустрічатися саме в той день коли я приїхав. Тоді я зрозумів що не все ще втрачено і я зроблю все щоб бути з тобою. Я вирішив не здаватися і йти до своєї мети. Знаю, що ти проти і не кохаєш мене та все ж я не здамся. І це все, що я роблю поцілунок, освідчення, через моє кохання до тебе. Я буду кохати тебе хоч усе життя байдуже чи будеш ти одружена чи будуть у тебе діти я буду кохати тебе. А ще я проклятий як і весь мій родовід! А на рахунок Артема він ніколи не буде тебе кохати так як я. Та й Артем тобою покористується і рано чи пізно зрадить і ти підеш від нього до мене. І я прийму тебе завжди навіть з дитиною від Артема. Найбільше моє бажання бути з тобою, але воно ніколи не здійсниться. Тому я впевнений, що тобі треба подумати над своїм вибором. Адже в майбутньому ти змінити вже нічого не зможеш.  Як на мене ти робиш найбільшу помилку в своєму житті. Я знаю Артема з дитинства і він не той хто вартий тебе. Ти варта більш гідного хлопця, який зробить тебе неодмінно щасливою!

                                     Вічно закоханий в тебе Алекс!

Після прочитання листа моя думка  про Алекса не змінилася. А ще в глибині мені було його жаль. Та серцю не накажеш. Я теж покохала хлопця якого геть не знаю. Артем має в собі багато таємниць, скелетів, а також брехні, яку він постійно вішає мені на вуха. І я наївна йому вірю думаючи, що він щирий зі мною, а Артем тільки грає роль, а насправді ніхто не знає, що робиться в його серці та душі. Кого він насправді кохає, а кого лише використовує для власних потреб. Та я одружуся на ньому щоб дізнатися цю людину краще. А потім зроблю щось таке на що він точно не очікує.

Не взаємне кохання не несе в собі нічого хорошого. Та все ж життя не закінчується і ми повинні жити далі і рухатися в кращу для себе сторону. Це не легко, але іншого варіанту в нас немає ми ж не можемо змусити людину покохати нас. Тож як би тяжко нам не було ідіть далі до кращого життя! І ви обов’язково зустрінете того хто неодмінно вас покохає, а ви його.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше