Щоденник кохання

... 9 травня 2016 р.

Зранку мої речі вже зібрав Артем і ми разом полетіли назад додому. Політ був веселим адже Артем розповідав якісь смішні історії і чоловік, який сидів з нами розмішував нас. Прилетівши до України нас зустріла мама з татом. А вдома на нас чекала Рита. По дорозі додому мама вже встигла випитати в мене все про Париж. І не тільки мама, а ще й сестра. Потім між Артемом і батьком виникла якась чоловіча розмова тому я пішла до магазину щоб їм не заважати. По дорозі до магазину я зустріла свою однокласницю Марту, яка гуляла з візочком.

-  Дашо привіт! – мовила Марта.

- Привіт! Бачу ти вже молода мама, як давно? – запитала я глянувши на маленьку.

-  Так п’ять місяців малечі!

-  Красунечка вся в тебе.

- Марійкою назвали! А ти як? Є хлопець? Чи може чоловік? – почала запитувати в мене Марта.

-  Наречений, - спокійно відповіла я.

-  Навчаєшся десь чи як?

- Навчаюся в цьому році закінчую наш місцевий коледж.

-  Але чому ти пішла в наш коледж? А не в Київ чи в Львів ти ж так гарно вчилася, малювала? – поцікавилася Марта і взяла донечку на руки.

- Батьки не дозволили, - спокійно відповіла я глянувши на неї.

-  Буває!

- Слухай може пізніше здзвонимося поговоримо, зустрінемося, - запропонувала я.

-  Звичайно давай номер!

Обмінявшись номерами я пішла додому. Ще в школі я дружила з Мартою і ми не погано спілкувалися. А потім наші дороги розійшлися. Я після дев’ятого пішла навчатися в коледж, а вона вирішила закінчити одинадцять класів.

Вертаючись додому мені закортіло дістати мої маленькі речі і деякі з них можливо відати комусь більш потрібнішому. Прийшовши додому я почала кликати маму.

- Мамо, а де мої дитячі речі або речі Міши? – запитала я знімаючи з своїх ніг кросівки.

- Боюся спитати навіщо вони тобі? – запитала мама вийшовши з кухні.

-  Я тут подумала може деякі речі відати тим хто їх потребує.

-  Ні! І ще раз ні! Я взагалі-то їх зберігаю для твоїх дітей або для дітей Міши.

-  Мамо боюся поки в мене і в Міши будуть діти ті речі можуть не знадобитися! – вигукнула до неї я.

Мама пішла в спальню і через декілька хвилин принесла чотири запакованих дитячих костюмчики. Два з них рожеві, а ще два сині. Розклавши їх на дивані вона промовила.

- Я вже наприклад купила ось для Міши якщо в нього буде син чи донька, а ось твоїм.

-  Мамо ти серйозно, а може ти ще Ритиним дітям купила? – здивовано відповіла я.

-  Ну Риті тільки 15 років які ще діти в її віці.

-  А які діти можуть бути в моєму віці?!

- Ну ось декілька твоїх однокласників вже мають дітей і нічого. І я з Артемом говорила і він говорив, що не проти, - запевняла мама дивлячись прямо мені в очі.

- Ну звісно Артем не проти не йому ж ту дитину виношувати, здавати постійні аналізи, лежати в лікарні, жертвувати своїм здоров’ям, болючі роди, розтяжки. І це ще не весь список!

І тут до кімнати зайшов Артем.

- Ти якраз вчасно ми тут з мамою обговорюємо коли буде в нас майбутня дитина.  І я говорю їй, що ніколи! – вимовила я дивлячись на Артема.

-  А чому ніколи? І що це за дитячі речі? Невже ти вагітна? – глянув на мене Артем очима повними радості.

- Артемчику хочеш я тебе розчарую. Я не вагітна і поки не збираюся нею бути, - запевнила я і хотіла вже йти з кімнати щоб не продовжувати цей не потрібний діалог.

- Ну це ти зараз доню так говориш, а як тільки завагітнієш не зможеш вбити власну дитину!

- Не зможу, але щоб такого не було потрібно використовувати засоби контрацепції, - мовила на останок я.

Після цього я пішла до себе в кімнату бо в мене геть не було настрою. Я тут після коледжу планую художню академію закінчити, а мені вже про дітей говорять. Так мало того мама! То ще й Артем не проти щоб у нас була дитина! Зазвичай хлопці його віку про дітей навіть ще не думають, а він. Щось це все схоже на те що Артем кудись вже вляпався. І це щось дуже не хороше. Ну подумайте самі! Молодий хлопець ніколи не буде поспішати так з пропозицією, з одруженням зі створенням сім’ї. А ось коли на нього тиснуть ось тоді він і буде поспішати. Але хто може тиснути на Артема? Це точно хтось чужий бо з рідних просто нікому. Я розкрию всі твої секрети Артеме і навіть найбільший твій скелет у шафі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше